Вітаю, шановне товариство. Підіймаю гостру та болючу тему для багатьох. Неодноразово стикаючись із філософією :-" Є помилки? Це не твір, читати не буду!"- то одразу малюю собі аналогію з видобутком коштовного каміння. Тобто, за цією філософією , старателі із шарів землі одразу повинні підіймати на гору сяючи оброблені , з сяючою огранкою смарагди! Нажаль в рельності так не буває! Під час видобктку знаходяться як і кошовні камінці, усі обліплені брудом, та звичайною кам'яною породою, також знаходяться абсолютно безкоштовне каміння, також брудне, а ще знаходяться доволі чистеньки, гарні камінці, які , хоч і приємні на вигляд, але зовсім нічого не коштують.І ось цей вислів:-" Помилки/калька/русизм - це неповага до читача"- як на мене безглуздий.Це, те саме, що сказати:-" Це неповага землі, до старателя, що вона одразу не народжує оброблений смарагд!"- Коштовне каміння обробляє ювелір, надаючи йому дійсно коштовний вигляд! Але спочатку його знаходить саме старатель. Камінь увесь у бруді, обліплений усякою гидотою, але справжній старатель, бере його у руку і розуміє - ось цей камінець, там на горі стане безцінним! Але це розуміє справжній старатель А той, що так просто зайшов до шахти, не серьйозно, просто подивиться, та трішки покопати, той скоріше назбирає чистенькі, але абсолютно некоштовні камінці. Головно, щоб тільки руки не забруднити.
38 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе і справді тема для дебатів, пане Адріане, розумію, про що Ви, адже з одного боку, сюжет багатосторінкової цікавої історії, навіть з механічними помилками, є значно важливішим, за кілька рядок ідеально відредагованого речення. Але люди є різні, для когось грамотність, ідеальність, відсутність будь-яких нарікань на пунктуацію, орфографію, русизми чи звичайні, такі знайомі нам усім одруківки, які ми – майстри пера(чи то клавіатури) в погоні за думкою допускаємо часто і у великих кількостях, мають вирішальне значення. Це для мене теж незрозуміло, бо сюжет має більше значення, але і редактура має бути важливим пунктом для автора, на мою думку. Звісно навіть під час редагування(знову ж таки, у мене, я не претендую на популяризацію свого досвіду) око замилюється і якісь помилки, навіть незначні можна пропустити. Мені б хотілось написати повністю ідеальний твір, але це можливо тільки після кількох редагувань з паузами. Я розумію Ваше невдоволення і Ви цілком маєте на нього право, але всіх людей не зміниш, для когось ідеальність огранки є коштовнішою за сам камінь, тут нічого не поробиш.
Вам бажаю терпіння, натхнення і мати саме ту аудиторію, яка цінуватиме Вашу творчість!
Кайла Броді-Тернер, Отож бо!! І через це сила силена початківців просто гине в небутті, замість того, щоб збагачувати культурний фонд! Бо якісь там недочитачі на самому початку тупо забили на таких авторів! І чесно я взагалі починаю яку функцію, якщо брати до уваги мавний перфекціонізм - яку взагалі корисну функцію виконують читачі?
Дивна аналогія. Як на мене, доволі безглузда. Ви маєте право писати тексти з помилками, а я маю право не читати Ваше небажання викладати грамотні тексти. У мене не так багато часу, щоб шукати у літературному шлаку якісні тексти, вичитуючи їх. І так - це неповага до читача, як би Ви не намагались виправдати свою лінь.
Ріна Март, Ось і вся суть питання, одразу з проходу довели , що я прав у всьому від початку і до кінця! Ви навіть не відкриваючи твір, навісили ярлик, що твір з помилкою -це шлак. Це у вас лінь, що ви не вишукуєте! І це ниття. що немає чусу, немає часу..У автора теж не має часу! І це у вас і таких як ви реальна неповага до авторів!
Ого! Оце ви кіпіш підняли! Та тут цілі дебати з двох фронтів :))
Оксана Павелко, Ага, цікаво чим це закінчиться)
Роздули тут трагедію з нічого. я вже скільки книжок перечитала і ще про жодну не було такого - "фу, безграмотність...не буду читати". Немає тут таких. А якщо і були якісь кілька помилок на всю книгу, то це ж не смертельно! Автор викладає глави в режимі онлайн. Старається пише, ала автор також людина. Вибачте, але я не буду наймати за усі гроші світу людину, щоб вона мені вичитала та виправила текст, щоб я потім його безкоштовно тут викладала!? Камон!
Ви хочете багато і безкоштовних книжок читати і щоб все вилизано було? Ідіть, купіть тоді книгу у книжковому магазині (а вони не дешеві), там помилок точно не буде. Я сама суржикомовна. Ми є, ми існуємо, ми не з іншої планети і це не наша провина, що так склалося історично та територіально. І якщо в книжках десь зустрічається -то шо тепер? У вогнище таку творчість? Для мене дивні слова з інших областей України (а в кожної області свій діалект) і коли читаю автора десь з західної України-для мене половина слів не зрозуміла! І шо я маю, писати тому авторові шось?)
Чи ви думаєте, що кожен автор сам собі редактор, ілюстратор та медіамейкер ...? Доки друкована книга дійде до читача вона пройде рік пекла і купу грошей!
Адріан Анжелворд, читати не буду, бо там помилки...руськомовне...матюки... (｡•́︿•̀｡)
Та ви шо?! Яка дивна і невмістна аналогія направлена на виправдання власних лінощів і неосвіченості. Письменник не старатель і не гірник, він творець - ювелір, який повинен пропонувати читачу вже оброблений товар. Все решта - дійсно шлак, копирсатися в якому людина, що поважає себе і свій час не стане. Тож не треба виправдовувати свою мовну недолугість різними вигадками і шукати таких самих прихильників. Не можеш виправити власні помилки сам - звернися по допомогу, це не забороняється, але не згодовуй свої "перли" ні в чому не винним людям.
Дієз Алго, Ото б я хотів подивитися на того міфічного автора, у якого стільки помилок, що аж сюжету не видно. Вигадка це все , яка служить виправданням радикальному комплексу мовного перфекціонізму! Немає таких авторів які б викладали настільки погані твори. Усі сподіваються на те, що їх будуть читати, і намагаються, щоб їхні твори були читабельні. А виставити, щось накшталт:"надо било єхати у болницу" і сподіватись на прочитку, це треба бути, або з психічною вадою, або нижайшого рівня розвитку, але такі люди не цікавляться такими платформами як Букнет.Або більше - не знають про їх існування взагалі! Тому не треба тут майже зі сльозами на очах розповідати, як біднесеньки всі втомилися ті твори з ТАКИМИ помилками читати. Прийшли відпочити а тут наче гілки в очі одні помилки...Абсурд, зверхнє відношення, пусті заяви.Конструктиву нуль.
Читач не може любити текст автора більше, ніж його автор. Якщо автор "не вклав достатньо любові" та не спромігся вичитати текст, то не має права примушувати до палкого кохання читачів. Винятки можуть бути, але мова не про них, а про переважну більшість, так? :)
Анжеліка Вереск, Також незрозуміла цього. Люди читають, щоб відволіктись від буденності
Я незрозуміла суть блогу. Ви пропонуєте нам читачам читати відверто погані твори. З надією, що там діамант? А виправляти помилки, також ми маємо читачі?
PS: В мене до вас питання? А перед як публікувати свій твір. Ви робите хоч мінімально - вичитку тексту. Чи для вас, це також неприйнятно. Тому що ви тільки митець, а не редактор?
Олеся Тиха, Тоді це пустословні балачки та чіпляння, які продиктовані комплексом мовного перфекціонізму. Не має конкретних прикладів - не озвучуй взагалі. Немає тут таких авторів у яких такі помилки, через які текст не можливо читати. ШІ перевів , зміст зрозумілий - все інше мовний перфекціонізм читаючого.
Тобто нам читачам самим виправляти ваші помилки?))) За 4 роки на букнет. Тексти стали все більш - неграмотними. А автори все частіше виправдовують неграмотність. Просто спостереження. Яке взагалі не радує. Ми тут повинні копатись в бруді, щоб найти діаманти. Що? Ви хоть себе чуєте?
Олеся Глазунова, Полишаю останнє слово за жінкою.Дякую.
Помилки трапляються у всіх. Якщо їх не критично багато, то я не вважаю це критичним. Головне у книзі хороша ідея(сюжет). Таку книгу(цікаву для мене, якщо я є читачем цієї книги) через певний період часу хочеться перечитати.
Ми всі не ідеальні.
З повагою.
Адріан Анжелворд, Є така справа
А все тому,що АДРІАН АНЖЕЛВОРД - АДРІАН ГОЛОС ЯНГОЛА! Нема в мене ні сумніву, ні страху, ні сумлінь. Є болюче питання - оголошу його. Все просто!
Ну я б#чу, що я ПЕР№МІГ! НІхт@ не може зм&стовно дев!сти св*ю точ^у зору м%вног% перфекц@онізму, на відм+ну від мен@, де я чер#з зміст$вні анал^гії показу& саму суть, сам кор%нь проблем@! (не можливо прочитати через помилки? як там датчик мовного перфекцыонызму не зашкалює?)
Вітаю усіх. Хочу сказати деяке "виправдання" на рахунок автора, будь-якого. Коли автор, редагуючи текст, перечитує одне й те саме кілька разів, він візуально може пропустити якусь помилку, бо текст так скажем приїдається, тому тільки заради цього, я думаю, можна пробачити його. А для читача текст новий, тому він може побачити багато з того, що не бачить сам автор. Благо в теперішній час є інтернет, де є Гугл, який може допомогти, і той же штучний інтелект, який не дурніший за Гугл. Це в тому випадку, якщо на професійного редакторка немає ні грошей ні часу. ШІ якраз тільки набирає обороти, тому він багатьом не подобається. Усім людям не догодиш.
Леді АІ, Ви Пані, дивитесь прямо у корінь проблеми.Бачите її справжню суть!
Адріане, я так люблю експерименти))), а Ви такий гарячий чоловік... А не забабахати нам з Вами твір у співавторстві?)))
От реально!
Я розумію, що це ще та авантюра, але спробувала б )))
Адріан Анжелворд, Тут ще ковпаки )
А у Бернарда Шоу виникала аналогія не з коштовним камінням, а з тухлим яйцем. Яке гн обов'язково з'їдати повністю, щоб зрозуміти його суть.
У ювелірці ніхто не купує сміття, щоб надлубати в ньому діамант. Старатель - не читач, а ви. І вже ж треба постаратись донести до покупця/читача менше бруду.
Допомагає, до речі, сервіс https://www.ukrainiancorrection.com/
Хтось тут його в блогах якраз і рекомендував, і я тепер постійно юзаю. Ідеального тексту не зробить, але почистити допоможе, особливо від росіянізмів.
Але вам, пане Адріан, використовувати такі прості і дієві засоби, мабуть, нижче вашої гідності? Нехай жеруть, що даєте, інакше то слабкі читачі.
Олеся Тиха, Ви бачили перед цим реченням слово "можливо"? Перечитайте воно там є. І де тут переход на особистості? Я образив ваше ім'я, гідність, творчість? Будь що дійсно стосується вашої особистої або творчої сутності? Ні! Це було міркування! Так само ви могли у відповідь написати:" Можливо ви ще не виросли, ментально, або знаходитесь у полоні фантазій, тому вам усюди здаються почвари? Може вам трішки треба перепочити, щоб відповідати на коментарі, будучи при свідомості?" Ось приблизно така повинна була бути відповідь. А ви одразу дорогенький, у контексті який розшифровується як :ніякий, пустий, сірий! До тогож двічі! Оце дійсно якось образливо!
Вважаю, що письменник - він-то якраз і є ювеліром. Серед безлічі різного каміння - ідей - він сам обирає свою. Потім письменник повинен обробити матеріал - описати ідею так, як ніхто не описував, або подивитися на неї з того боку, з якого ніхто не дивився, або доповнити ідею чимось актуальним і так далі. Потім цей «самоцвіт» піддається фінальній обробці - редактурі. І тільки після цього виходить, дійсно, цінний зразок.
А так, коштовні камінчики іноді можуть знайти випадкові люди: часом продавщиця або двірник блищать такими неперевершеними перлами, що багато філософів позаздрять, але це не робить їх письменниками. Письменництво, як і будь-яке мистецтво, - це не тільки про смисли та ідеї, а й про те, як саме ці смисли транслюються.
Єва Ромік, Дякую!))
Помилки....
Орфографічні, пунктуаційні - вони були, є та будуть. Їх можна позбутися лише при умові, що ти добре знаєш граматику і книжка довгий час пролежала в столі й ти трохи "забув" її зміст. Тому на дрібні - не звертаю увагу - звикла.
А от помилки в історичних романів, науковій фантастиці тощо - то вже геть інша історія.
Ви так «гучно» обговорюєте, що просто не змогла пройти повз та не вставити свої п'ять копійок. Так от, що б я хотіла сказати стосовно всього цього. Абсолютно досконалих людей не існує, як би нам цього не хотілося й усі можуть припускатися помилок, як дрібних і не помітних, на перший погляд, так і таких, що волосся стає на голові дибом, а очі вилізають з орбіт. І одна справа, коли хтось із нас усвідомлюючи, що може допуститися однієї чи декількох там помилок все ж таки, нехай і не відразу, намагається їх виправити. А щодо другого, то тут мені згадався один мультфільм. Ті, хто знає про радянські часи не з чуток і всіляких там розповідей, повинні пам'ятати про зайця з цього мультика, що робив все так-сяк аби як й при цьому постійно говорив — і так зійде. Це ж саме можна й сказати про тих, хто вважає подібно до нього. То ж треба не лінуватися (говорить та, що інколи полюбляє все списувати на синдром ліні), а хоча б іноді заглядати до словників та просто пробігтися очима по своєму «шедевру», нехай і вже викладеного та навіть вичитаного й вилизаного на пошук тих самих помилок вздовж і поперек. Одна чи там дві якісь манюсінькі, паскудненькі, все ж таки зможуть знайтися.
Якщо десь трапляються пара помилок - ми всі не бездоганні - то це ще норм. Але ж буває, що помилка на помилці й помилкою поганяє. Я розумію, що у всіх проблеми з часом, але ж зараз повно сервісів, котрі за секунди вказують на помилки, що пропустив автор. Це недовго прогнати через них, щоб виправити хоча б орфографічні. Тому, не погоджусь))
Про що взагалі мова? Ніхто не зобов'язаний читати те, що читати йому неприємно. Якщо автор зацікавлений у збільшенні кількості читачів - він буде намагатися писати грамотно. Якщо під вашим твором вам вказують на помилки - це тому, що вважають вас перспективним. Автору, який робить помилку на помилці, я не напишу і слова, бо це не має сенсу. Якщо ж бачу потенціал - виникає бажання допомогти ( а зовсім не принизити). Єдине виключення - якщо книга платна. І безкоштовний уривок редагований, а платний -- ні. Це, як на мене, відверте хамство. Я таке зустріла один раз і більше того автора не читала.
Дієз Алго, Це саме те, про що ми говоримо. Я підписалася.
Шановне товариство надайте ім'я автора\авторів у яких є багато помилок! Я особисто перевірю ці твори! Для прикладу почну з себе!: Адріан Анжелворд - таке враження, що автор одружився на помилках, а в коханки взяв кальку! Але твори ШЕДЕВРАЛЬНІ! І не залишать, жодного читача БАЙДУЖИМ, і не важливо, який у читача жанр є улюбленим!
Адріан Анжелворд, Все, тепер будуть, бо ж кожен слідкуватиме, чи не з'явиться там його ім'я :))
Скажу вам як читач! Письменник - має старатися писати грамотно. А не виправдовувати свою неграмотність! Я із російсьмовного середовища. В мене багато помилок. Хоч я і не письменник також вчуся - писати грамотно.
Фортуніті, А був би може не осуд! Возвеличення, з мого боку!!!
Ось я, наприклад, народилася в Україні біля самого кордону і все життя розмовляла російською. І зараз вже близько 20 років живу за кордоном, де, навіть, серед українців, навіть, біженців, дуже у ходу російська, бо так їх краще розуміють. Тому у мене і робочі мови: фінська, англійська і російська, бо я працюю тут з біженцями. Звісно, коли є можливість, я розмовляю українською, але це дуже рідко трапляється. Тому мені і книги легше писати іншою мовою, а потім вже роблю переклад. Але ті переклади я разів десять вичитую, інколи зі словником, щоб уникати помилок. Бо я – сама собі редактор! ))) Та, на мою думку, кожен має право писати так, як він може. Звісно, помилки та огріхи – це прикро, але навіть професійні редактори їх інколи роблять. Тож, не варто боятися. Написана книга, навіть з помилками, це – все ж таки твір. Помилки завжди можна виправити. А якщо загубиш ідею, втратиш віру – повернути набагато складніше. Натхнення усім!
Дієз Алго, Так, я коли слухала то відео, то так і подумала - століття за століттям - ніфіга не міняється. Нам би, як нації, якісь висновки робити час від часу... Але то вже таке.
На мою думку, цей сайт і подібні дуже допомагає) Існування сучасної актуальної різножанрової літератури дуже допомагає)
І, повертаючись якраз до теми топіку, наша справа (авторів) робити її якісною. А що читати кожен вибере для себе сам.
Стосовно помилок... Дійсно кепсько, коли вони є. Саме граматичні, пунктуаційні. Це - так.
Сам дуже погано ставлюся до помилок в окремих словах. Коли коми стоять неправильно, коли НЕ з дієсловами пишеться як Бог пошле...
Але є один нюанс (як у відомому анекдоті). Коли хтось починає говорити про суржик та чистоту української мови у творі... Ось тоді шкіра автора дійсно здатна вкритися сиротами.
Нав'язування ЧИСТОГО УКРАЇНСЬКОГО викликає зворотний ефект. Кажу особисто про себе, не можу відповідати за сприйняття інших авторів.
Тобто, резюмуючи: помилки в словах, небажання навіть елементарно пройтися по тексту з онлайн-сервісом для орфографії, це погано.
Докопування до суржику, русизмів - теж дурня повна.
Тому тут велике значення має те, ЩО САМЕ ви вкладаєте у слово ПОМИЛКИ.
Якщо це про: "нікого не має", "серьйозно" і тд = за таке треба по дупі давати письменнику, тут я ЗГОДЕН.
Якщо це про відхилення від ЧИСТОГО ЕТАЛОНА ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ = нормально, залежить від контексту
Дієз Алго, Щось своє побачили....От стою з пістолетом у скроні і кричу :-" Читай лише помилки!"- . Я про те і говорю, що все побачили помилки, зашкалює, чи ні то друге питання. Але все, побачили помилки і все! Ні я то не буду читати! А про що він там писав той автор, та нафіг воно треба! Нехай каще вчиться писати! Бо не для того наші очі! Ну твір, який нікчемний, будите читати, бо він ГАРНОЮ мовою написаний. Ну, і нічого що твір ніякий, інший кращий буде! Головне без помилок! Накшалт приблизно такі думки виникають, у кожного, хто чипляється до помилок! І ніхто так мені і не може надати ну хочаб одне ім'я автора з такими помилками, через які прям той твір нечитабельний! Ви хоч раз дійсно стикались з таким твором? Якщо так поділиться зі мною! Ткніть мене носом у ці помилки, щоб я вже врешті решт зрозумів, що помиляюсь і виставляю себе бовдуром і посміховищем на увесь Букнет!
Я можу казати лише про себе і свою думку. Отже:
1. За своє життя(невелике, мені 27), з 4 років, я читала дуже багато літератури, російської, української, зарубіжної, класика, неокласика, філософія, романи, художня література, наукова.
2. Але останнім часом- хоч копкайте, хоч ні, - я читач Букнету.
3. І, так, мені подобається щоб твір був написаний грамотно.
4. І, так, я можу читати з помилками, якщо твір для мене цікавий.
5. Але, я не зможу, все ж таки, читати, якщо буде 15 помилок на речення. Помилки відволікатимуть від читання.
6. Якщо 2-3, то читатиму(пхиркати з автора не буду)
7. Деякі помилки можу і не помітити.
8. Але! Щодо фрази "І ось цей вислів:-" Помилки/калька/русизм - це неповага до читача"- як на мене безглуздий." Все ж, якщо автору пофіг на помилки в тексті, і він не стирається вичитати хоча б мінімально, і виправити їх- я вважаю що він і справді не поважає своїх читачів. Наведу приклад. В мене чоловік та двоє дітей. Я можу їм, голодним, на обід дати кожному по сирій, брудній, нечищеній картоплині, моркви та цибулині. Та сказати: їжте мої хороші ці смаковими, наїдайтеся. А те що сире, брудне, нечищене на столі- ну, вмійте знаходити смачне у сировині.
Ореста Матвійчук, Дякую ❤️☺️
Ого! Тут справжні дебати! Не буду навіть втручатися.)))
Оксана Павелко, Так, ото ж! Кожен має право, на своє право)))
Ви зачепили наболілу тему...
Ну я б#чу, що я ПЕР№МІГ! НІхт@ не може зм&стовно дев!сти св*ю точ^у зору м%вног% перфекц@онізму, на відм+ну від мен@, де я чер#з зміст$вні анал^гії показу& саму суть, сам кор%нь проблем@! (не можливо прочитати через помилки? як там датчик мовного перфекцыонызму не зашкалює?)
Хочу з вами погодитися. Я, як починаючий письменник, вважаю, що грамотно написаний текст – це вже запорука успіху. Завжди приємно читати книжки, де мінімальна кількість помилок. Але ще один важливий фактор – це цікавий сюжет. Тому що текст може бути максимально «вилизаний», а сам сюжет виявиться сирим…
Для мене найперше має значення те, про що твір. Бо навіть "вилизаний" ні про що, нема сенсу читати. І це будь-який твір. Бо чи таючи твір, я хочу щось для себе взяти.
Ясна річ, що якщо там помилка на помилці і помилкою попихає, то читати складно. Зі свого боку, ти як автор маєш старатися аби було якомога менше лишнього.
Щодо слів іншомовних, то тут все залежить від твору і автора, з якою метою він їх вводить.
В кінці-кінців ніхто не без "гріха".
Це, звісно, прикольно. Поки одні автори запрошують читачів на якісний вичитаний текст, де слова, що викликають сумніви, перевіряються по тлумачних словниках (у мене вкладка зі словником завжди відкрита під час написання тексту), то інші чекають, що потенційний читач буде копатись в їхньому тексті, як гірник, вишукуючи алмази. Це чудово.
Автор може допустити - пару помилок. Це нормально. І це самвидав! Але не так як ви сказали. (В шоці від ваших коментарів.) "25 помилок в одному реченні - нормально. Лишень би твір був хороший". Скільки помилок це вже не повага. Як до себе, як автора. Так і до читача. Ось таке відношення авторів до мови? Я поважаю тих авторів. Які хоч мінімально, але редагують свій твір. Вони стараються!
Письменник не зобов'язаний писати правильно. Для цього є редактори. Але якщо виставляти на загал твір, то треба вже або самим стати редактором, або знайти когось, хто зробить твір читабельним. Інакше не треба нити, що читачів мало й т.д.
Ви обрали поганий спосіб привернути до себе увагу. Краще приберіть цей блог, поки це не зробили модератори. Бо тоді пан піде в бан.
Щодо редагування. Я особисто могла б робити це безкоштовно, але тільки для того автора, який "зайшов", тобто якого читати цікаво. Думаю, що я не одна така.
Цікава антологія)))
Але ті камінці не мають такого попиту та цінності, як оброблені та доведені до ідеалу...
Камінь-текст може бути у багнюці помилок, що відверне покупців-читачів. Якщо в одному місці мені пропонують каміння у багнюці, я піду туди, де можна знайти істинні коштовності.
Не варто виправдовувати свої помилки.
Треба прагнути до вдосконалення. Помиляється кожен, але кожен може виправити та вдосконалити текст, а не сподіватися, що "і так сойдьот"!
Але у кожного свої граблі...
Пограймо далі в аналогії. Землю відали вищі істоти, які дуже полюбляють творчість, але тільки на своїй мові. Починається вивчення їхньої мови. Тобі,як митцю приходить дійсно щось неперевершене! Надходить одкровення! Ти намагаєшся як найшвидше облаштувати свій задум у мову прибульців. Але десь на цьому шляху робиш помилки,які не помічаєш. Твій твір "завертають" у довгий ящик. А твір твого сусіда, який ти сам читав і він "ніякий" підносять, бо він гарно, без помилок складений. Твої відчуття від такої ситуації?
Це було круто!
Адріан Анжелворд, Я це і кажу. Просто люблю коли пояснюють в такому вигляді. Таке пояснення дійде до кожного. Після такого, тільки язва зможе заперечувати =)
Ваша метафора дуже влучна й змушує замислитися. Але, здається, ця тема завжди буде викликати протилежні думки. Ті, хто справді розуміє суть Букнета як простору росту, експерименту й підтримки, не потребують пояснень. А тим, хто очікує лише бездоганної форми, варто просто обирати те, що їм до душі, без образ і зневаги. Бо повага — це теж частина літературної культури.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати