Так. Я повернулась до вже опублікованого. Переписала. Вичистила. Подихала, випила кави, знову переписала. І тепер можу сказати: редагування раніше опублікованого завершено.

Ця частина була важлива. Бо це — точка неповернення. І для героїв. І для мене як авторки.
Тут нема казки. Є шкіра, сором, лють, чесність і вибір.

Я не обіцяю ідеального тексту. Складно редагувати себе самостійно. Але характери тут — вогонь. Такі, які дихають. Помиляються. Ламаються.
І саме тому — справжні.

Я не хочу створити чергову історію “він рятує її, вона зцілює його”.
Я пишу про тих, хто тягне один одного на дно — але все одно пірнає ще раз.

Далі — буде продовження.
З 18-ї глави — новий етап. Нові виклики. Менше захисту. Більше правди.
Бо якщо вже віддав тіло — доведеться віддати і себе.

Читайте. Відчувайте. Зліться, заводьтесь, сумнівайтесь. Але — будьте зі мною.