Що ж обере Ігор, коли одужає?
Доброго вечора, шановні читачі і автори Букнет)
Ділюсь новим розділом своєї книги Детальніше - у продочці, завітайте.
Мої руки тремтять, коли я кладу телефон на стіл. Я повертаюся до Ігоря, і моє серце знову стискається від ніжності й болю. Він ворушиться уві сні, його брови хмуряться, і я обережно прикладаю новий компрес до його чола. Його шкіра все ще гаряча, але, здається, жар трохи відступив. Я шепочу його ім’я, ніби це заклинання, яке може повернути його до мене.
Минає година, може, дві. Час розтікається, як віск свічки, що догорає на столі. Я сиджу поруч, тримаю його руку, і кожен його подих – це доказ, що він досі зі мною. Я не знаю, що буде завтра, не знаю, чи стане йому краще, але я знаю одне: я не піду. Не покину його, навіть якщо весь світ проти нас. Але… тільки за однієї умови – якщо він мене потребуватиме…
Приємних вражень і тихого вечора! І підписуйтесь на сторінку автора туть ) Планую скоро візуал героїв )
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВін має обрати Діану. Але ж почуття обов'язку((((
Аня Петровська, Саме обов'язок може змусити Ігоря прийняти неправильне рішення(
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати