У світі «Кожній відьмі по тварі» немає чорного чи білого. Є хмара, яка переслідувала тільки його. Є шабаш, після якого обидва герої не можуть пригадати — цілувалися вони чи ні. І є міфічні істоти, які живуть у квартирі відьом, ніколи не залишаючи її порожньою. Ми часто кажемо, що в книзі багато українського фольклору. Але це не просто слова — ми віднаходимо старі образи в новому світі.

• Орест — домовик. Буркотливий, забудькуватий, кумедний. У фольклорі він — дух, що доглядає дім, може сварити, якщо щось не так, і навіть піти, якщо господарі негідні. Наш Орест… Приймає на себе великі обовʼязки міністра магії та намагається пригадати, як, власне, тією магією користуватися.
• Домашній чорт — годованець. У казках це демонічна істота, яку підгодовують, щоб мати допомогу в господарстві. У нас — завгосп, іноді з вилами. З ним краще не сперечатися, адже тільки Арс поки зміг вийти переможцем у цій нерівній боротьбі.
• Бабайчик — ярчук. Його походження загадкове. Але він точно не звичайний помічник мисливця на відьом. Принаймні наших відьом він обожнює. Ходять чутки, його виховали магічні коти.

Ми віримо, що казки й фольклор — це не щось архаїчне. Це живі істоти, які можуть оселитися у твоїй квартирі, поки ти читаєш. І вже ніколи не піти.

Але головна магія — не в істотах. Вона — у людях, у героїні та її команді. Бо коли починається справжній шабаш — важливо, хто поруч:

• Аса Любомирівна — найслабша чаклунка з найбільшим серцем. Її батьки категоричні проти магії, але та тягне Асу. Її сила — в людях навколо.
• Діяна з Конотопу — енергія, дія і ще раз дія. Пухкенька, бойова, з нестримною фантазією, здатна на все заради своїх. Навіть якщо це означає стати чарівною гримучою сумішшю заклять і коктейлів з торта. З присипкою із флірту.
• Мора — тиха, глибока, зі справжньою відьомською натурою. Скептична, саркастична, але саме вона бачить приховане й носить найдавніші знання про людську душу. Примара, яка не забуває — і не прощає.
• Арс — Загадковий іноземець, з невідомою місією. Дуже небезпечною. Його сила — в боротьбі із самим собою. Його слабкість — вона. Аса.
• Відьмак — темна лошадка в нашій компанії, невідомо звідки прийшов, невідомо куди дівся. Але в той же час нікуди не зникав. Він ідеально легковажний, поки не треба відповідати за друзів. Особливо за Мору, яка, здається, памʼятає його краще, ніж він сам себе.

Разом вони — команда, яку ми обожнюємо. Не ідеальні. Безстрашні. Живі. Магія їх не обирала. Вони самі обрали магію.

«Кожній відьмі по тварі» — міське фентезі з українською душею, гумором, коханням і великою дозою чарівних (і не дуже) створінь.

Незабаром ми підвищимо ціну на книгу. Бо історія росте — з новими сценами, сюжетами, емоціями. Тож якщо давно хотіли почати — зараз ідеальний момент. Далі буде дорожче. І, можливо, ще загадковіше.

Бо шабаш був. Але чи був поцілунок — знають лише авторки. І вони поки що мовчать ;)