Уривок із нової книги про Адама.

Мої найкращі читачі!?

Вирішила поділитися уривком із нової книги про Адама та Ліну -  історію про кохання, яке не зникло навіть після років мовчання. 

Як ви думаєте:
Чи зуміє Адам пробачити, коли дізнається правду? І як Ліна зберігала свою найголовнішу таємницю два роки?
Книгу почну публікувати з наступного тижня, а поки залишаю вам невеличкий уривок.

 

— Доброго ранку, Ліно, — прошепотів я, намагаючись розвіяти її сором’язливість.

Вона відповіла несміливою усмішкою, але все ще не наважувалася дивитися мені в очі.

— Ти не уявляєш, яка ти гарна зараз, — сказав я тихо, — і як мені хочеться, щоб цей ранок тривав вічно.

Її щоки порожевіли, а на губах з’явилася ледь помітна посмішка.

—Ти не маєш це на увазі, – прошепотіла вона, зазираючи мені в очі. Я міг би потонути в блакиті її очей. Інколи я тупо зависав, а Ліна починала сміятися з того, що я її не слухаю. Ну.. потім мене відволікала її посмішка. Хіба я винен, що вона така прекрасна. І така моя. – Подивися на моє скуйовджене волосся, там напевно ще є сіно з минулої ночі.

Вона нахилила голову, і я помітив кілька соломинок сіна, що заплуталися в її світлих пасмах.

Я обережно взяв одну з них між пальцями і ніжно витягнув з її волосся. Потім, піднісши до її шиї, почав лоскотати. Вона почала голосно реготати і пручатися, але вирватися з моїх обіймів їй не вдалося. Куди там.. Я тепер її ніколи не відпущу.

— Я залишу цю соломинку собі на пам’ять. — я прибрав стеблину з її шкіри і провів носом по тому місцю, вдихаючи її запах. По її шкірі пробігли мурашки і я посміхнувся. Ця дівчина завжди так на мене реагує і це як наркотик. Хочеться ще.. і ще. — Нехай нагадує мені про цей чудовий ранок.

Вона нахилила голову, щоб відкрити мені більший доступ до шиї, і я, не гаючи часу, припав вустами до її ніжної шкіри.

—Мм, а що ти робитимеш із цією соломинкою? – вона несвідомо почала тягнутися до моїх дотиків, вигинаючи спину.

—Просто зберігатиму в таємному місці, щоб ніхто не знайшов. Бо я не хочу ділитися навіть такою дрібницею, пов’язаною з тобою, – сказав я, опускаючись поцілунками до її ключиці.

 

Пишіть у коментарях свої враження. Ваша підтримка надихає мене найбільше.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
То Софія
04.06.2025, 23:12:16

З нетерпінням чекаю на книгу))

Наталія Гарден
05.06.2025, 00:12:07

То Софія, Щиро дякую за вашу увагу)❤️

avatar
Лана Рей
04.06.2025, 18:10:14

❤️❤️❤️

Наталія Гарден
04.06.2025, 20:53:36

Лана Рей, Дякую❤️

Сіііііноооо?) Чим вони займалися бешкетники?)

Показати 4 відповіді

Наталія Гарден, Тоді так і зроблю))))

Інші блоги
✨ Марафон взаємних підписок ✨
Привіт, мандрівники слова! Хочу запросити вас долучитися до марафону взаємних підписок — чудової можливості для авторів підтримати одне одного ✨ ? Якщо ви ще не досягли бажаних 200, 300 чи 500 підписників — давайте
Оновлень багато не буває ✨
Роман "Непедагогічна поведінка" про викладачку Марту ♥️, яка живе подвійним життям, лише набирає оберти! І сьогодні я вирішив викласти не один, а цілих два розділи! Вони невеликі - кілька нашвидкоруч занотованих
"Ревен. Спадок Етернум-Тенебріс"
Таємниці Етернум-Тенебріс стають дедалі небезпечнішими... Після невдалого експерименту Ревен більше не може називати себе людиною. Його тіло змінюється, темрява всередині стає сильнішою, а вся планета оголошує
У подруги якісь підозри :)
У Квіточки Даромир не йде з думок і подруга все бачить. :) — Квіточко, ти сьогодні якась сумна, — Мар’яна поправила піджак і примружилася, дивлячись на мене. — Посварилася зі своїм похмурим баристою? Я витріщилась
Продовження емоційної історії вже на сайті!
Дорогі читачі! Вже опублікований перший розділ другої частини книги "ЙОГО ЄДИНА СПОКУСА"! Анотація до продовження: Лілія: Здавалося, що бурхливі та непередбачувані стосунки з моїм босом нарешті переросли у щось
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше