Уривок із нової книги про Адама.

Мої найкращі читачі!?

Вирішила поділитися уривком із нової книги про Адама та Ліну -  історію про кохання, яке не зникло навіть після років мовчання. 

Як ви думаєте:
Чи зуміє Адам пробачити, коли дізнається правду? І як Ліна зберігала свою найголовнішу таємницю два роки?
Книгу почну публікувати з наступного тижня, а поки залишаю вам невеличкий уривок.

 

— Доброго ранку, Ліно, — прошепотів я, намагаючись розвіяти її сором’язливість.

Вона відповіла несміливою усмішкою, але все ще не наважувалася дивитися мені в очі.

— Ти не уявляєш, яка ти гарна зараз, — сказав я тихо, — і як мені хочеться, щоб цей ранок тривав вічно.

Її щоки порожевіли, а на губах з’явилася ледь помітна посмішка.

—Ти не маєш це на увазі, – прошепотіла вона, зазираючи мені в очі. Я міг би потонути в блакиті її очей. Інколи я тупо зависав, а Ліна починала сміятися з того, що я її не слухаю. Ну.. потім мене відволікала її посмішка. Хіба я винен, що вона така прекрасна. І така моя. – Подивися на моє скуйовджене волосся, там напевно ще є сіно з минулої ночі.

Вона нахилила голову, і я помітив кілька соломинок сіна, що заплуталися в її світлих пасмах.

Я обережно взяв одну з них між пальцями і ніжно витягнув з її волосся. Потім, піднісши до її шиї, почав лоскотати. Вона почала голосно реготати і пручатися, але вирватися з моїх обіймів їй не вдалося. Куди там.. Я тепер її ніколи не відпущу.

— Я залишу цю соломинку собі на пам’ять. — я прибрав стеблину з її шкіри і провів носом по тому місцю, вдихаючи її запах. По її шкірі пробігли мурашки і я посміхнувся. Ця дівчина завжди так на мене реагує і це як наркотик. Хочеться ще.. і ще. — Нехай нагадує мені про цей чудовий ранок.

Вона нахилила голову, щоб відкрити мені більший доступ до шиї, і я, не гаючи часу, припав вустами до її ніжної шкіри.

—Мм, а що ти робитимеш із цією соломинкою? – вона несвідомо почала тягнутися до моїх дотиків, вигинаючи спину.

—Просто зберігатиму в таємному місці, щоб ніхто не знайшов. Бо я не хочу ділитися навіть такою дрібницею, пов’язаною з тобою, – сказав я, опускаючись поцілунками до її ключиці.

 

Пишіть у коментарях свої враження. Ваша підтримка надихає мене найбільше.

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
То Софія
04.06.2025, 23:12:16

З нетерпінням чекаю на книгу))

Наталія Гарден
05.06.2025, 00:12:07

То Софія, Щиро дякую за вашу увагу)❤️

avatar
Лана Рей
04.06.2025, 18:10:14

❤️❤️❤️

Наталія Гарден
04.06.2025, 20:53:36

Лана Рей, Дякую❤️

Сіііііноооо?) Чим вони займалися бешкетники?)

Показати 4 відповіді

Наталія Гарден, Тоді так і зроблю))))

Інші блоги
Ох уже ці обкладинки! А чи існує взагалі ідеальна?
Зараз у мене вже назбиралося чотири обкладинки для «Luxuria. Останній гріх». І це… якщо чесно, трохи дратує. Кожна з них мені подобалася в певний момент. Кожна здавалася САМЕ ТІЄЮ. Але проходив час і я знову
Вікторія вже планує розставання?
Встаємо рано і по черзі йдемо в душ. Я пориваюся приєднатися до Вікторії, але вона сміється: — Вірю, вірю, що не слабак! Але я — не настільки сильна! Відвожу Вікторію додому, і дорогою ми заїжджаємо за її улюбленими
Вітаю мешканці Букнету!
Мене звати Вікторія П, я - нова авторка на Букнет. Пишу у жанрі сучасного любовного роману і фентезі. Якщо вам подобається троп від ненависті до кохання, сильні головні героїні, чоловіки із складними характерами, саркастичні
Залишилося рівно сім днів.
Саме стільки часу відділяє нас від фіналу історії Іларії. Звісно, ми ще зустрінемо наших улюблених героїв у наступній книзі циклу, але цього разу вони вже будуть другорядними персонажами. А я тим часом активно працюю
⚜️ Нові глави ✨ Між двома подихами
✨Доброго вечора, творче й читацьке товариство!✨ Нові глави Між двома подихами вже на сайті! ⚜️ Оскільки до двох опублікованих трохи раніше глав я не робив блог з анонсом, через брак часу. То тепер і вони туть.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше