Уривок із нової книги про Адама.

Мої найкращі читачі!?

Вирішила поділитися уривком із нової книги про Адама та Ліну -  історію про кохання, яке не зникло навіть після років мовчання. 

Як ви думаєте:
Чи зуміє Адам пробачити, коли дізнається правду? І як Ліна зберігала свою найголовнішу таємницю два роки?
Книгу почну публікувати з наступного тижня, а поки залишаю вам невеличкий уривок.

— Доброго ранку, Ліно, — прошепотів я, намагаючись розвіяти її сором’язливість.

Вона відповіла несміливою усмішкою, але все ще не наважувалася дивитися мені в очі.

— Ти не уявляєш, яка ти гарна зараз, — сказав я тихо, — і як мені хочеться, щоб цей ранок тривав вічно.

Її щоки порожевіли, а на губах з’явилася ледь помітна посмішка.

—Ти не маєш це на увазі, – прошепотіла вона, зазираючи мені в очі. Я міг би потонути в блакиті її очей. Інколи я тупо зависав, а Ліна починала сміятися з того, що я її не слухаю. Ну.. потім мене відволікала її посмішка. Хіба я винен, що вона така прекрасна. І така моя. – Подивися на моє скуйовджене волосся, там напевно ще є сіно з минулої ночі.

Вона нахилила голову, і я помітив кілька соломинок сіна, що заплуталися в її світлих пасмах.

Я обережно взяв одну з них між пальцями і ніжно витягнув з її волосся. Потім, піднісши до її шиї, почав лоскотати. Вона почала голосно реготати і пручатися, але вирватися з моїх обіймів їй не вдалося. Куди там.. Я тепер її ніколи не відпущу.

— Я залишу цю соломинку собі на пам’ять. — я прибрав стеблину з її шкіри і провів носом по тому місцю, вдихаючи її запах. По її шкірі пробігли мурашки і я посміхнувся. Ця дівчина завжди так на мене реагує і це як наркотик. Хочеться ще.. і ще. — Нехай нагадує мені про цей чудовий ранок.

Вона нахилила голову, щоб відкрити мені більший доступ до шиї, і я, не гаючи часу, припав вустами до її ніжної шкіри.

—Мм, а що ти робитимеш із цією соломинкою? – вона несвідомо почала тягнутися до моїх дотиків, вигинаючи спину.

—Просто зберігатиму в таємному місці, щоб ніхто не знайшов. Бо я не хочу ділитися навіть такою дрібницею, пов’язаною з тобою, – сказав я, опускаючись поцілунками до її ключиці.

Пишіть у коментарях свої враження. Ваша підтримка надихає мене найбільше.