Книги Як ТерапІя

В першу чергу це саме так для мене.

Не так давно одна читачка написала в коментарях, що мені добре вдається передавати глибокі емоційні переживання людей. Я розплакалась від радості)

Взагалі я часто плачу і все сприймаю близько до серця, хоча зовні і не скажеш.

Навіть кум, який знає мене дуже давно і бачив в різних станах, говорить, що я спокійна і легко можу впоратись з будь-чим. Цікаво... Не сприймаю це за комплімент, бо мені болять подібні речі.

Але нещодавно я зрозуміла, що моя надмірна чуттєвість не є поганою якістю. Можливо, це і є моя дивна сила. В тому, що я проживаю емоції, а не накопичую їх в собі. Так, даю волю сльозам, надміру драматично сприймаю банальні речі, мрію і сподіваюсь навіть тоді, коли немає в цьому ніякого сенсу.

Завжди думаю про те, що думки мінливі. Отже, якими б жахливими емоціями не повнилась душа, це не триватиме вічно. І, що притаманно мозку тривожної людини, деякі особливо драматичні сценарії я можу моделювати в книгах і проживати їх в своїй голові. Хіба це не чарівно?

Погодьтеся, що є в цьому якась магія.

Мені подобається думка, що ви проживаєте емоції моїх героїв так само глибоко, як я це роблю під час написання. Це допомагає приміряти на себе цікаві, а іноді і зовсім не притаманні ролі. Бути, ким завгодно і як завгодно. Вийти за межі звичного сприйняття світу просто, читаючи книгу.

А іноді зустрітись з власними страхами.

Є одна книга, яку я давно почала писати. Вона показує мені мене з найгірших сторін, оголює мої страхи та тривоги до таких рівнів, що я застрягла. Довго не могла зрушити з місця, бо емоції доводили мене до заціпеніння і істерик. Але сьогодні я відчуваю, що готова писати далі. Готова далі знайомитись з собою, справжньою.

І хочеться вірити, що з кожною новою книгою мені вдається відточувати письменницьку майстерність, щоб пірнати глибше в людську психологію, знайомити читачів з їхніми потаємними сторонами і насолоджуватись процесом.

Радію, що знайшла справу, яка моя до мозку кісток.
І це усвідомлення приходить до мене і через спілкування з Христиною Лі Герман, в якої не втомлююсь вчитись, бо її тексти закохують з першого речення.

А ще тішуся тому, що ви без підказок знаєте, які глави ТЕМНОГО ВАЛЕНТИНА належать кожній з нас. Опівночі продовжимо тут https://booknet.ua/book/temnii-valentin-b438104

Дякую, що ви з нами)
Обіймаю, ваша Лоре Лея