Додано
29.05.25 15:33:24
А як ви ставитеся до оповідань?
Мене не відпускає думка: чи ще існує мистецтво короткої форми — коли кілька сторінок здатні боляче вдарити, зачепити, розбурхати щось усередині? Чи сучасний читач шукає лише велике полотно — роман або хоча б повість — щоб поринути в історію надовго?
Я іноді пишу тексти, які схожі більше не на книги, а на удари — короткі, точні, але такі, що залишають довгий пульсуючий післясмак. Вони більше не про сюжет, а про стан. Про спалах.
Тож скажіть мені щиро: вам цікаво читати оповідання? Середню прозу? Чи для повного занурення потрібен тільки роман?
ЛЄНУАР ЛЮМ’ЄР
304
відслідковують
Інші блоги
Всім привіт! ♡‿♡ Новий розділ «Отруйна закоханість» вже на сайті. Мої любі!♥️ Щоразу забуваю, що не всі з вас підписані на мій Telegram-канал. Тож дублюю візуали героїв і тут,
Здається, я знову вирішила ускладнити собі життя. 18 жовтня стартує моя нова історія "Здається, я стала лиходійкою" - про дівчину, яка опинилася в тілі скандально відомої аристократки, отримала у спадок купу ворогів,
Вітаннячка!
Я до вас знову з гарними новинами та обіцяною вгадайкою назви. Усе просто: ромком «Жінка на годину» вже закінчується (сьогодні буде опубліковано три розділи), настає час для новинки. З іменами героїв ми
Доброго часу доби, шановне панство. Коротенько про головне, бо воно важливе. Сьогодні я поставила крапку в книзі «Багряні пута», радше три крапки, бо редагувати, звісно, буду. Але, якщо бачите косяк авторки – пишіть.
✨Доброї ночі, шановні письменники й письменниці, читачі й читачки✨ ⚜️ Блог трохи навздогін опублікованим ще вчора главам. Але… най буде) ⚜️ Не буду сьогодні писати, що вже чи не останні штрихи цієї історії,
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХочу написати слово - пишеться оповідання.
Хочу оповідання - 1000 сторінок... Мені не можна писати;)
ЛЄНУАР ЛЮМ’ЄР, слова золотом написані. Амен!
Прочитати так само можу і довге, і коротке.
Ірина Скрипник, Це найкраща якість у читача — відкритість до форми, коли головне не обсяг, а те, що лишається всередині після останнього рядка. Дякую вам! Це надихає писати і коротке, і довге — аби тільки відчувалось по-справжньому.
Я люблю читати різні твори. Головне, щоб було цікаво.
Лана Рей, О, як я вас розумію! У хорошій історії жанр — це другорядне. Головне — щоб затягнуло, змусило забути про все навколо, щоб серце билося разом із героями. Я теж так читаю — не очима, а серцем. Дякую, що поруч.
Є і довгі, і короткі роботи. З недавнього часу знаходяться в різних місцях
О, дуже цікава тема, насправді
як читач, я люблю лаконічні і цікаві оповідання, бо Ви маєте рацію: часом короткий виклад матеріалу здатен зачепити більше струн душі
а от як автор, я не вмію писати короткі твори, мене втомлює власна недосказаність, здається, що персонажі недостатньо розкриті, а світ плаский, тому читачем я дуже поважаю авторів, які вміють працювати з коротким текстом не випускаючи важливої суті, цінних питань і глибини персонажів, але як автор, розумію, що це мабуть не моє)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати