Додано
29.05.25 15:33:24
А як ви ставитеся до оповідань?
Мене не відпускає думка: чи ще існує мистецтво короткої форми — коли кілька сторінок здатні боляче вдарити, зачепити, розбурхати щось усередині? Чи сучасний читач шукає лише велике полотно — роман або хоча б повість — щоб поринути в історію надовго?
Я іноді пишу тексти, які схожі більше не на книги, а на удари — короткі, точні, але такі, що залишають довгий пульсуючий післясмак. Вони більше не про сюжет, а про стан. Про спалах.
Тож скажіть мені щиро: вам цікаво читати оповідання? Середню прозу? Чи для повного занурення потрібен тільки роман?
ЛЄНУАР ЛЮМ’ЄР
308
відслідковують
Інші блоги
Я ось побачила у одного автора ідею і вирішила запозичити і собі. Я щось останнім часом зовсім зникла з блогів, тому час повертатися. Мені дуже цікава думка користувачів, які читали мою книгу "Сталь та Полин".
Мої найкращі ❤️ ✨ Нова історія. Вже завтра)) Вона — та, яку не помічають. Тиха. Правильна. Зручна.
Він — той, на кого дивляться всі. Гарний. Впевнений. Небезпечний.
У реальному житті вони навіть не перетинаються. Але
Вітаю!
ฅ^•ﻌ•^ฅ Мені дуже цікава думка моїх читачів, що читали "Леді замку Саммерфелл". Цікаво, звичайно, усе: коми, текст, атмосфера тексту (не сильно душить описами, чи може їх, навпаки, мало). Але
Всім привіт ❣️ ✊ ✋ З радістю повідомляю,що марафон Казкова мить РОЗПОЧАТО!!! Деталі тут https://booknet.ua/blogs/post/426698 НАГАДУЮ!!!! Перше речення - одним реченням опис книги, далі коментар, в кінці запитання автору. Тобто
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХочу написати слово - пишеться оповідання.
Хочу оповідання - 1000 сторінок... Мені не можна писати;)
ЛЄНУАР ЛЮМ’ЄР, слова золотом написані. Амен!
Прочитати так само можу і довге, і коротке.
Ірина Скрипник, Це найкраща якість у читача — відкритість до форми, коли головне не обсяг, а те, що лишається всередині після останнього рядка. Дякую вам! Це надихає писати і коротке, і довге — аби тільки відчувалось по-справжньому.
Я люблю читати різні твори. Головне, щоб було цікаво.
Лана Рей, О, як я вас розумію! У хорошій історії жанр — це другорядне. Головне — щоб затягнуло, змусило забути про все навколо, щоб серце билося разом із героями. Я теж так читаю — не очима, а серцем. Дякую, що поруч.
Є і довгі, і короткі роботи. З недавнього часу знаходяться в різних місцях
О, дуже цікава тема, насправді
як читач, я люблю лаконічні і цікаві оповідання, бо Ви маєте рацію: часом короткий виклад матеріалу здатен зачепити більше струн душі
а от як автор, я не вмію писати короткі твори, мене втомлює власна недосказаність, здається, що персонажі недостатньо розкриті, а світ плаский, тому читачем я дуже поважаю авторів, які вміють працювати з коротким текстом не випускаючи важливої суті, цінних питань і глибини персонажів, але як автор, розумію, що це мабуть не моє)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати