Лише кава, чи щось більше?

Привіт, мої хороші!

Всі обіцянки виконала!

Розділи вже на сайті!

Завтра на нас очікує позапланове оновлення книги “Моя назавжди” і це буде глава з великим і жирним 18+, тому чекаю на вас вранці, а поки – ви можете прочитати сьогоднішню главу.

А вже зараз ви можете насолодитись новою главою книги “Донька мого ворога”, де вирує романтика. Ну от скажіть, як таке золотце, як Ігор, може мати ворогів?
Чекаю на вас в оновленні і залишаю романтичний шматочок:

Ранок зустрічає мене прохолодою і тишею, яку я так люблю, перед тим, як місто прокинеться остаточно. Я заходжу в той самий кафетерій. Це вже… традиція. Тут пахне свіжообсмаженими зернами і приємним шурхотом книжкових сторінок. Бариста, ніби здогадавшись про мій сонний ранковий настрій, вже тримає мою улюблену каву — капучино з невеличкою піною, що виглядає наче хмаринка.

Він посміхається і протягує мені конверт зі словами: «Для вас, Марто». Я дивлюся на бариста — він лише загадково посміхається і киває на стіл поруч із кавою. Конверт м’який, виглядає як рукописний, без зайвих деталей, але немає сумнівів, що це щось важливе.

З легким трепетом розкриваю його — перший рядок написаний охайним почерком:

«Якщо ти шукаєш відповідь — вона у нас попереду. Сьогодні, о сьомій вечора. Секретне місце, де можна почути тишу і побачити світло. Чекатиму на тебе. Ігор.»

Моє серце прискорюється. Цей лист — немов маленьке магічне віконце у світ, який ще тільки починає відкриватися. Ми досі не обмінялися номерами, і він не залишив іншої підказки, лише цей лист — моє перший офіційний запрошення, мій знак, що між нами щось більше, ніж просто розмови за кавою.

Побачимось у оновленнях!

Не забувайте підписуватись на сторінку і залишати коментарі, для мене це дуже важливо!

Ваша Дженні!