Що ви не пробачите автору?
ВСІХ ПОЧУЛА! КОМЕНТАРІ ЗАКРИТО ⭐️
Негатив - собі залишаємо, нам тут не треба. Це портал для творчості, а не для токсиків.
ХТО ХОЧЕ ВИПРАВДОВУВАТИ ГРАФОМАНСТВО АБО ВИЛИВАТИ СВОЇ КОМПЛЕКСИ АБО ЗЛІСТЬ НА МЕНЕ, і гризтися між собою в коментарях - ЗРОБІТЬ ЦЕ В ІНШОМУ МІСЦІ, БУДЬ ЛАСКА.
Це мій блог і, якщо вам не подобається, пройдіть повз.
Бачу, що для декого це просто нереально, тому закриваю цей базар.
Дякую всім адекватним коментаторам, готовим до дискусії без агресії, натхнення вам❤️
_________________________________________________________________________________
Мабуть, топ - це:
- смерть головного героя
- банальна розв'язка
- відкритий фінал - до речі, ненавиджу!
- коли розгадав загадку вже на перших сторінках
- ваші варіанти?
1) Я не те, що не пробачаю, а просто не буду читати далі, якщо книга написана безграмотно/не дуже ретельно вичитана. Помилки бувають у всіх, я зараз глянула на свою "Асю" Мене звати Ася і побачила тавтології... Тож, я - не виняток, мені теж постійно треба вичитувати і редагувати)
Тому, якщо багато помилок, русизмів/видно "руку" гугл-перекладача або ШІ - то це "ні" для мене. Життя занадто коротке, щоб витрачати його на низькосортну літературу) Або щоб її писати.
В свою чергу, є твори і автори, де я закриваю очі на помилки, тому що захопливий сюжет, класні герої, інтригуюча книга. Якщо цих факторів немає, а тільки помилки і прісний сюжет - вибачте, не моє...
2) Величезна кількість героїв та/або сюжетних ліній - книгу хочеться читати в задоволення, а не повертатися постійно в минулі розділи, щоб згадати, а хто така тітонька Кончита і нащо ми про неї зараз згадали?
Тут теж можливі винятки. Бо якщо це просто я зараз несконцентрована, то я все забуду. Але, якщо вся книга така, - це важко і відбиває охоту читати. Так, я доволі лінивий читач зараз)
3) Занадто складно або занадто легко написано. Примітивні сюжети і мова нецікаві. Я це все вже читала. Оскільки я закінчила філологію, я в принципі читала немало - і маю, з чим порівняти. Коли книга з перших сторінок настільки складно написана, що ти напружуєш мозок з усіх сил, щоб зрозуміти, про що йдеться, це теж не є ок. Я за золоту середину. Щоб і відпочити за читанням, і подумати, щоб не просто в голову вливалася інформація.
4) Це право автора, але важко пробачити, якщо не покарав огидного персонажа, або не нагородив за страждання якусь жертву, до якої прикипів вже читач. Тобто сумні, несправедливі фінали не дуже мене радують, але визнаю, що мають право бути - як і все, в принципі, що хоче сказати автор, і як в реальному житті. Сама стараюся не вбивати забагато ГГ..) Але й таке трапляється...
Подивилася, що написала, і зрозуміла, яка я перебірлива, тож зупиняюся на чотирьох пунктах + відкритий фінал не люблю))))
А ви? Легко читаєте все чи є щось, чого не прощаєте автору?
