Безмежно вдячна всім за увагу до мого любовного фентезі “Дружина володаря морів”. Ваша підтримка надихає творити далі! Для перших читачів ціна на книгу мінімальна, проте через декілька днів вартість книги зросте. Не втрачайте шанс купити книгу за нижчою ціною вже сьогодні.

Події у книзі набирають обертів. В Еріонора є особливий друг, з яким він познайомив Аліану:

З води вирунуло створіння. Воно нагадувало гігантського морського коника, котрий розмірами не поступався справжньому коню. Тіло вкрите гладенькими перламутровими пластинами, відливало всіма відтінками блакиті та золота. Уздовж спини тягнулися витончені гребені, схожі на хвилі, котрі завмерли у русі, та сягали спіралеподібного хвоста. Довгастий ніс нагадував хобот, а великі очі світилися м’яким зеленкуватим сяйвом. Він швидко наближався, й Аліана зробила крок назад:

— Це друг чи ворог?

— Друг, це мій коник. Не бійся, він тебе не скривдить.

Наче на підтвердження слів чоловіка, морський коник зупинився на мілині, гойдався на хвилях та зовсім не виявляв ворожості. Еріонор простягнув руку дівчині:

— Поплаваємо з ним.

Хоч Аліані дошкуляли сумніви, проте вона не хотіла цього показувати. Зараз принц має повірити, що вона йому довіряє. Дівчина вклала руку у його долоню й вони повільно наближалися до коника. Зблизька тварина здавалася ще величнішою. Чоловік допоміг Аліані забратися на спину коника. Вона сіла попереду, її пальці стискали сріблясті вуздечки, тоді як за нею, відчутно близько, сидів Еріонор. Його долоні притримували дівчину за талію, а тепло тіла змушувало її серце битися швидше. Він злегка погладив тварину і вона вирушила вперед. Впевнено розсікаючи морські хвилі, швидко віддалялася від суші.

Куди направилися наші герої читайте у книзі. Підказка: безлюдний острів, пляж, ніч. Можливо це шанс для колишніх ворогів стати справжнім подружжям. СПОЙЛЕР:

— Тобі подобається бути тут зі мною?

Аліана прикусила губу. Не бажала зізнаватися у своїх почуттях, оскільки вважала це слабкістю. Що може бути гіршим, ніж закохатися у ворога? Не хотілося залишатися з розбитим серцем після нещасливого кохання. Тим більше Еріонор може виявитися не таким, яким намагається здаватися. Дівчина зробила ковток вина, наче це додасть їй сміливості.

— Мені хотілося б сказати ні, але це буде неправда. Я звикаю до тебе. І звикаю швидше, ніж повинна.

— Чому ти мене боїшся? — Еріонор поставив бокал на пісок та взяв її руку у свою долоню.

— Чому ти думаєш, що тебе боюся? — її голос прозвучав з викликом.

— Бо ти зі мною не щира. Говориш одне, але твої дії свідчать про протилежне.

Куди вирушили герої читайте у книзі “Дружина володаря морів” вже завтра!

Відстежуйте мої сторінки у соціальних мережах і будете у курсі новин щодо моєї творчості:

Фейсбук                      Інстаграм               Тік Ток                       

і звісно підписуйтеся на сторінку на Букнет!