Вітаю, шановні! Можливо, подібний топ вже з'являвся неодноразово, але чомусь у мене виникло бажання створити такий. Як ви створюєте свої світи, виміри, шедеври, витвори мистецтва? Я поділюся власним досвідом.
Майже всі свої твори я пишу майже експромтом. Окрім одного – "Сивий чуб", який наснився мені повністю, повним блоком, від початку і до кінця. Мені знадобилося 3 ночі та 4 дні, щоб повністю його відтворити за спогадами, поки вони не вивітрилися зі свідомості.
Інші твори – це майже експромт. Чому "майже"? Тому що відбувається це так: неочікувано у свідомості виникає якась сцена, наче коротенький уривок з фільму. Я сам навіть не розумію, хто ці персонажі та що взагалі відбувається. Починаю цю сцену прокручувати в голові. Після 100 разів прокрутки можуть з'являтися такі ж коротенькі уривки з цими персонажами або до, або після згаданої сценки. А іноді й нічого не з'являється. От лише одна сценка, і сам вже гадаю: це кульмінація може бути, чи вже кінець, або взагалі початок. Це як на прикладі твору "Чому горить Амбар". От виникла сценка, яка виявилась вже згодом фінальною. І я думав-гадав, як на цю сцену нав'язати сюжет. Нічого не приходило більше в голову.
Питання: ну, а як же тоді твір з'явився?
Відповідь така: під кожен твір я ретельно підбираю музичні композиції, не менше 30 штук, щоб кожна мала відгук у серці, так, щоб дійсно чіпляла. Потім, коли прискіпливий плейліст сформований, я його ще раз прослуховую у навушниках. Гучно, щоб звучало. Свідомість переповнюється емоціями від прослуханого, і виникає стан, подібний до трансу. І от тільки тоді я починаю друкувати. Ніяких чернеток чи коротеньких записів у блокнот. Одразу друк на аркуш. І саме в такому стані починають виникати у свідомості імена персонажів, їхні особливі риси, уривки діалогів. Трішки відкривається розуміння, що призвело до центральної сцени та які можуть бути наслідки. І вже коли починається друк, то воно починає складатися в логічне повіствування. Але не одразу весь твір. Виникають образи подій, зовнішнього світу, діалогів та поведінки персонажів десь на 5 абзаців вперед, може, на сторінку. І друкую швидко, поки воно, наче фільм, у голові йде.
Знову питання: ну, де ж тут експромт?
Відповідь: як приклад, що це майже експромт, можу сказати, що коли я починаю нову главу, я сам ще не знаю, що буде у ній, не те що на її прикінці, а навіть у середині...
Поділіться і ви, шановні, як відбувається ваш брейнсторм під час творчого процесу!
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю!
Практично усі мої сюжети мені наснились. Які встигла запам'ятати і записати чекають своєї черги. Чому так трапляється ще не розібралась)
А пишу кожну вільну хвилину, коли не пишу - обдумую сюжет. Під музику, без музики, з чаєм, кавою. По різному. Сюжетні повороти також "падають" на голову дуже неочікувано.
Кара Блейк, Ну...може насправді Бог Творчості мене сюди поставив, щоб якось надавав підтримку авторам...Ну того ніхто не дізнається)
Серед тих що є на сайті, я практично вигадала на ходу. Деякі ідеї мені наснилися, я їх не записувала, а замість того розіграла та розвилка в голові, і вони тепер чекають своєї черги на викладку. А деякі я нафантазавула ще в юності, і теж на черзі до викладки. Взагалі мені легко щось вигадати, а особливо коли спонтанно виринає думка "а що, якщо..?" А коли бувало застрягла, я просто зверталася до персонажів з проханням показати що б вони хотіли, кили їх вести, і це допомагало. Мені легше вигадувати історії в тиші на самоті над нудними хатніми справами, де концентрації уваги не потрібна. А іноді під музику щось виринає новеньке, або давно забуте старе :)
Адріан Анжелворд, Ну це вже мене заспокоює, отже не з'їхала з глузду остаточно :))
Вітаю. Те, що писав і пишу я — не вигадка. Це скоріше — реальне переживання від роздумів. Інколи, справді — приходять сни, які доповнюють сюжет. Вигадки, ну зовсім трішки. Для наповнення сюжету. І взагалі, здається, це — прогресує в мені. Є маса ідей і пошуків, які навряд чи вкладатимуться в існуючі жанри. Можливо прийдеться започатковувати нові...
Як цікаво) У мене теж так іноді. Тупо прилетіло щось в голову, і прямо відчуття, що варто це записати зараз-же), а потім , коли випадково знаходиш цей "документ", розбиратися, що я тоді хтів зробити)) І не поймеш толком, якщо чесно, але іноді, я записую одразу, і тоді ж кидаю в інет, просто як повноцінну главу) А ще частіше, залітає в голову щось шалене, просто тоді коли, мав щось записати(не по книзі). І шо? В коді з'являються строки про Джима, снайперку і тп.... А потім получаєш, сам від себе, і перероблюєш)))
Східний король на прізвисько Гетьман
Мені спала на думку ідея написати про після воєнний час ''як могло би бути''. Потім придумав ім'я головного героя і початок ( приблизну картина в мене була в голові, чого я хотів від твору ). А далі я писав сцени, а до кінця однієї, в мене народжувалась інша сцена, або ідея для розділу, а коли і для трьох. Так і написав.
Старша Матір поховані Часом
Також народилась ідея, приблизно картина є: що і як буде відбуватись, є початок і є кінець. А самі розділи пишуться по ходу того, як Говіндадас мандрує світом. Буває, я хочу написати одне, а коли ця сцена пишиться, то народжується ще якась і вона може стояти як після, так і перед основною.
Вітаю, пане Вартовий!
До чого ж у нас з Вами схожі шляхи до створення власних світів
бо я теж пишу так званим "експромтом", це нерідко сцена вирвана з контексту, діалог, положення сонця чи прохолода вечора, що відсилає персонажу до якогось роздуму монологом, взаємодія персонажів: доторк, погляд, боротьба. ЦЕ завжди починається, як трейлер з ключовими моментами, довкола якого я розкручую сюжет, пишу передісторію і продовження уже готової сцени. Експромт це, бо майже ніколи одразу не знаєш що вийде з цього уривку, і нерідко виходить щось абсолютно інакше, ніж те, що задумувалось. Втім, коли я бачу, що щось вимальовується, починаю складати "кістяк" сюжету, тобто основні повороти, дійових осіб і кінцівку. При більш детальному прописанні, йду за уже встановленим "кістяком", бо це певний компас, що каже в який бік рухатись. Але ж нерідко з якогось чергового уривку, який прийшов у рандомний момент життя, кінцівка починає змінюватись, сюжет робить несподіваний виток і все стає чимось інакшим. Це справжня магія. Дякую, що поділились досвідом, шалено цікава тема, успіхів з пошуком світла! ✨
Кайла Броді-Тернер, ОООххх... А то собі гадаю, чому це сяйво з Ваших порталів таке смачне... Тобто гарне таке! Вибачте, усе ще плутаю деякі слова з мови цього виміру!!!
Добрий день) мої твори проходять через блокнот і ручку) нічого не можу з собою зробити, щоб відразу друкувати ( А ідеї з'являються самі собою, головне натхнення і час, його якраз зараз малувато(
Анастасия Хэд, Вітаю, пані. А я от відверто скажу, що інколи заздрю тим, хто з блокнотом та ручкою! В мене не виходить з цим блокнотом! Пишеш, закреслюєш... Пишеш... Закреслюєш!!! Знову ПИШЕШ і знову ЗАКРЕСЛЮЄШ! Це так виводить, а можливості дістатися до клавіатури немає, і то сидиш собі й тільки "смокуєш" з усіх боків ту ідею, не в змозі ніяк її реалізувати...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати