- Няв! — заплигнувши до неї на ліжко він вирішив вчергове їй нагадати про свою присутність та порожню миску. І начхати йому було на якусь там дисертацію та дисципліну.
Але тіло її не слухалось дисципліни, яку так старанно вибудовував розум.
Ноги все ще пам’ятали тепло його дотику, а шкіра — електрику від погляду, що пронизував її навіть уві сні.
…Він не рушив з місця. Лише кутики вуст зрадливо сіпнулись — ніби чекав на цю відповідь. На неї.
— Я давно хотів побачити, на що ти здатна без страху, — прошепотів хрипло, і його голос ковзнув по шкірі, як поцілунок.
Він з’явився в її житті рівно тоді, коли вона остаточно видалила додаток знайомств...
і вирішила, що максимум, кого триматиме в руках цієї ночі — це пульт від телевізора.
А тримала вона зовсім не пульт… …а його долоню, що впевнено ковзала її стегном, змінюючи всі плани на ніч.
Хочу поділитися приємною новиною: мою історію "Коло" зі збірки "Стежками долі" озвучила неймовірно талановита Анастасія Чаленко. Історія вже на каналі "Пташка" і живе своїм звуковим життям. Запрошую до прослуховування,
Я знаю... Я ВСЕ знаю... Бо я і є на вашому місці... Вона - проста дівчина з України, живе своїм самим буденним життям... проте, в її душі, ще з 2022 року грає "Fake Love". 2024. Вона попри все купляє альбом свого кумира. Чекає його
Вітаю! До нового розділу Другої Хуртовини залишилося 2.5 години. Я поставив це на автопостинг, тож не хвилюйтеся, усе буде (звісно, якщо БН не почне викабенюватися) А я тут просто залишу вам картинки (не усі, звичайно)
,,Відлуння музики '' дуже важлива для мене книжка. Хочу бачити більше прочитань. Це буде емоційно важка і водночас тепла історія. Я пишу те, що сама готова читати. Про те, чого насправді прагне моя душа. Письменниця- це людина,
Цього разу Я напишу комент останній. В ви кохали? Любили по справжньому? Я розумію що це тема не для всіх. Але розкажіть свою історію.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти- Няв! — заплигнувши до неї на ліжко він вирішив вчергове їй нагадати про свою присутність та порожню миску. І начхати йому було на якусь там дисертацію та дисципліну.
Але тіло її не слухалось дисципліни, яку так старанно вибудовував розум.
Ноги все ще пам’ятали тепло його дотику, а шкіра — електрику від погляду, що пронизував її навіть уві сні.
"Хіба я не вирішила – жодних чоловіків, поки не допишу дисертацію?" – вона припідняла брови з напівсерйозним виразом.
І вона так би й продовжувала бачити цей неймовірний сон, якби не кіт який скинув з підвіконня вазон.
Аріда Демоніар, Майстерно обламали))
Вийде точно цікава і інтригуюча Глава
Хто продовжить далі
…Він не рушив з місця. Лише кутики вуст зрадливо сіпнулись — ніби чекав на цю відповідь. На неї.
— Я давно хотів побачити, на що ти здатна без страху, — прошепотів хрипло, і його голос ковзнув по шкірі, як поцілунок.
«— Чудово, — прошепотіла вона, не відводячи погляду. — Тоді залишайся і дивись, як я більше тебе не боюся.»
То був чоловік з її минулого...
Минулого, яке ще не давало думати про майбутнє та змушувало озиратися назад
…але за мить її телефон засвітився повідомленням: “Не забувай, я все ще поруч.” Вона різко відсторонилась.
Він з’явився в її житті рівно тоді, коли вона остаточно видалила додаток знайомств...
і вирішила, що максимум, кого триматиме в руках цієї ночі — це пульт від телевізора.
А тримала вона зовсім не пульт… …а його долоню, що впевнено ковзала її стегном, змінюючи всі плани на ніч.
Світлана Романюк, Ооо пішло так усім разом можна і книгу дописати
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати