Додано
15.05.25 16:23:01
Філософська дилема тіла як ресурсу медіаринку...
Шановні мешканці платформи, один товариш порекомендував мені до читання трактат, що розкриває питання культури тіла як ресурсу соціальних мереж...
До вашої уваги:
Текст не від художнього стилю, не має особистого характеру. Плач, стагнація, деградація крізь історію..
Чи належе ваше тіло вам?
Валерій Калінов (Demolition)
305
відслідковують
Інші блоги
Вітаю, друзі! Мала за честь брати участь у марафоні від чарівної Ріни Март і поспішаю поділитися із вами своїми враженнями! Перша авторка, про чию книгу піде мова – Вікторія Берлі "НАМИСТО ЧАСУ" Книга
Любі колеги, щиро рада з того, що ми знову змогли зібрати таку різножанрову чудову команду та розпочати третій марафон взаємного читання "Book-Connect" ♥️ ⭐ Цього разу до марафону приєдналась така плеяда
Завтра, 23 березня, оновлення не буде — трохи захворіла. Вибачте, що так . Більше всього читайте у моєму телеграм-каналі
Друзі! Читачі! Колеги!❤️❤️❤️ Підтримайте мене в моїй першій книзі 18+. Я довго наважувалася. ПЕРЕЛЮБНИЦЯ читати ТУТ Ви коли-небудь замислювалися, як одна зустріч у юності може визначити вашу долю на десятиліття
Любі, опублікований розділ автобіографії "Мати-Одиначка" Уривок✍️ Ми сварилися гучно, до сліз і криків — через дрібниці, через ревнощі, через нерозуміння. У шістнадцять я вперше закохалася. Його звали Андрій.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦя робота цікава та якісна, але прочитають її одиниці. На жаль.
Лекса Т. Кюро, Не сумую)))
Це навіть цікаво спостерігати за цими перегонами)
Моє тіло належить скелету, що ним і керує)))
Валерій Калінов (Demolition), А, зрозуміло, просто я не фанат фентезійного жанру :))
Досить провокативно, як на наш час. Книга гостро висвітлює сучасну проблему: у час, коли самопрезентація та ідеалізований образ домінують, а критичне мислення відступає, мейнстрім заохочує поверхневість, ускладнюючи людям здатність чесно сприймати реальність. Нажаль.
Валерій Калінов (Demolition), +
Вау, молодець ❤️
Коментар видалено
Навіяло спогади про SOMA
Юрій Гадзінський, Гра - хорор візуальний. А тут, скоріше, хорор філософський. Читаєш і стає неприємно, напруга наростає...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати