Помилка №2 всіх, хто працює з текстами: говорити не тією мовою, якою говорить ваша аудиторія.

Авторський стиль — це круто. Він справді може стати вашою візитівкою: коли читач впізнає вас уже з перших рядків, навіть не бачачи імені чи фото. Це вищий пілотаж.

Але, будемо чесними, такий стиль не виникає з повітря — до нього треба дорости. Це як виробити власний акцент, інтонацію, внутрішній ритм письма. І це тривалий процес, що вимагає практики, помилок, зворотного зв'язку і... десятків, а то й сотень невдалих текстів.

? Але є те, що важливіше вже ЗАРАЗ — ще до "стилю". Це вміння говорити мовою своєї аудиторії.

Чому це важливо?

Бо тоді:

• між вами та читачем виникає зв’язок,
   
• він не вважає вас розумником, через якого доводиться лізти в словник,
   
• він відчуває, ніби ви читаєте його думки.
   

Коли ви говорите з ним однією мовою — він залишається, читає далі, довіряє. Якщо ні — йде. Все просто.

❓Як зрозуміти, якою мовою говорить ваша аудиторія?

Для початку — визначтесь, про що ви взагалі говорите. Що ви пишете? Для кого? Ось кілька прикладів:

? Пишете наукову фантастику з техно-ухилом? Ваш читач — це людина, якій цікаві технології, наукові теорії, фізика.
Ви цілком можете використовувати терміни на кшталт "квантове переплутування" чи "кіт Шредінґера" — читач не подумає, що ви зарозумілий. Навпаки, він відчує: "О, своя людина!"

? Пишете любовний роман? Тут навряд чи доречні філософські роздуми про тіньову особистість Юнга або екзистенцію. Тут важливі емоції, почуття, діалоги, душевна близькість. І говорити варто просто, тепло, живо.

? Психологічна проза або блог психолога — інша історія. Тут читач очікує глибини, аналізу, можливо навіть термінів. Але й тут головне — не перегинати. Важливо тримати баланс між професійною глибиною та людською зрозумілістю.

? Що ще допоможе "налаштувати вуха" на мову вашої аудиторії?

• Читайте те, що читають ваші читачі. Форуми, коментарі, рецензії, соцмережі.
• Слухайте, як вони формулюють думки. Які слова використовують? Які емоції?
• Порівнюйте свої тексти з успішними у жанрі. Не копіюйте, але звертайте увагу на інтонації, добір слів, структуру.

І головне: ваша мова — це міст, а не стіна. Не будуйте з неї паркан зі складних слів, пафосу чи "розумного" тону. Навіть якщо ви геній — дайте людині шанс вас зрозуміти так, як комфортніше саме їй.

Пишіть так, щоб читач відчував: "Блін, та він ніби у мене в голові сидить!" Бо ми, як не крути, у більшості своїй думаємо простими категоріями.