Інтелект - це прокляття(?)

Чи можна вважати інтелект як прокляття яке не минуче приведе до ізоляції, депресії, екзестинційної кризи? Згідно історії ми можемо побачити постатей які були геніальні, але не минуче зазнали краху через думку суспільства, яке відчувало небезпеку у великих мислителях які прагнули знайти істину в океані брехні, й покласти під сумнів звгвльноприйняті моральні норми, цінності, ідеї. За що в більшості  випадків заплатили життям...
Що ви думаєте про цю тему, та чи ви відчували себе "лишнім" у світі через те що люди не розділяють ваших ідей та роздумів?

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Руслан Баркалов
12.05.2025, 21:51:17

Один мудрий дядько колись сказав мені таку фразу: "орли літають по одинці а козли бродять стадами". Це не восхваляння когось і зовсім не обзара інших. Це просто факт. І якщо ви хочете залишитися людиною а не лише оболонкою то ви будете йти проти течії. А це означає самотність, відкиненя, підсміювання поза плечі і тд. І нічого в тому дивного не має бути.
Людина, яка знає, розуміє, мислить просто не потребує галасу. Вона хоче тиші і самотності. Це не вона лишня - це лишні вони в її житті.

avatar
Дієз Алго
12.05.2025, 17:24:13

Людина в принципі самотня. Тому що немає нікого, хто міг би на 100% розділити з вами ваш досвід і переживання. І чим більше ви відрізняєтесь від оточення, або чим більше ви від нього залежні, тим сильніше це відчуватиметься. І для цього не обов'язково потрібен захмарний інтелект. Виходу немає - з цим треба жити. І врешті, мужність, з якою людина продовжує йти по життю, не зважаючи на це і є показником вартості особистості.

avatar
Ігор Горкі
12.05.2025, 15:51:22

Твоя думка має сенс. Історія показує, що високий інтелект може вести до ізоляції та криз, бо геніальні ідеї часто не розуміють або відкидають. Бачити світ інакше створює прірву з більшістю. Глибоке мислення піднімає складні, іноді болючі питання про буття.

Думаю інтелект – це сила, яка дає багато, але може бути й джерелом значних труднощів через невідповідність суспільству чи глибинне бачення проблем. Це скоріше виклик, ніж просто прокляття.

avatar
Рома Аріведерчі
12.05.2025, 14:25:27

Можна. Так нам каже ноука психологія, щоправда не про великих і малих мислителів, а про всіх людей. бо інтелект притаманний всім людям, сюрприз) От тільки "лишніми людьми" себе відчували персонвжі росліт у 19 ст. і трохи раніше - герої романтиків, з яких росгерої списані. А українською це слово пишеться "зайвий.
І чи варто продовжувати плагіат й зображувати героїв нетакашками? Адже ця мода застаріла ще в минулому тисячолітті) і ви знов розводите антимоній. От кого ви питаєте - читачів?так їм пофіг на такі питання. ви їм годний текст покажіть, може в чомусь переконаєте )

Глибока думка для блогу... Не знаю, чи варто було цю тему тут підіймати. Тут ще все залежить від психологічної складової нервової системи (темперамент, якщо хочете). То деякі люди з високим коефіціентом ставали аж надто небезпечні для суспільства, що все це не обмежувалося ізоляцією, на жаль...

Інші блоги
Що робити далі?
Вітаю! *Невеличкий відступ* Хто не бачив, у попередньому пості я сказав, що оновилася [ Хуртовина ] *Усе, перепрошую, повертаюся до теми* Про що я хотів поговорити? Так це про те, що кожен з нас (не важливо, читач ти
Коли не можеш володіти жінкою, обізви її відьмою.
У новій частині "Останній вирок. Щоденник пані Звізченської", яка вийшла вчора ввечері, Гелену судять за злочин, якого вона не вчиняла. Грабовецький зловтішається, пані Єва єхидно посміхається, бургомістр поправляє
Гра почалася
Вітаю, мої неперевершені ❤️ Ну що ж, майже три години тому вийшла глава, яку переварити не так просто. Вперше за десять років з Марини злетіли маски, і можна подумати, що це вина (чи заслуга) Сергія. Можна припустити,
Мій твір - не типовий жіночий роман.
Моя історія - це не звичний жанр жіночого роману. Скоріше твір з елементами драми та психологізму. Те, що інколи називають "скло". Герої зі своїми шрамами. На тілі та на душі. Вони зустрічаються щоб зрозуміти - вони шукали
Гарячіше еротики: прошепотів йому на вухо...
ЗРУЙНОВАНА ГОРДІСТЬ УРИВОК (додайте книгу в бібліотеку, щоб не пропустити оновлення) “— Коли ми будемо в Англії — я найму тобі хорошого вчителя з кавалерії. — Навіщось прошепотів йому на вухо Норман, не бачачи,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше