Якби мої герої пішли в караоке…

Авторка: "Зроблю собі вихідний, нікого не чіпатиму."
Герої: "Це чудова нагода піти в караоке і влаштувати концерт внутрішніх травм!"

Іван зі "Зрадників (не) пробачають"

Спочатку сказав “я не співаю”.
А через хвилину вже стояв на столі з “Sex Bomb” і крав серця рухами тазу.
Безконтактно, але без шансів.

 

Емір із Дві дружини, одна брехня”
Співати не буде.
Візьме мікрофон, подивиться в зал, скаже:
— Ви всі належите мені.
І піде.
А мікрофон вибухне.

 

Демон з “Одружуся. Негайно!”
Спочатку скаже:
— Ви серйозно? Це ж крінж.
А через 10 хвилин його ловлять біля сцени, де він у гарячці виконує “Ти подобаєшся мені” на повну гучність, дивлячись на свою Лисичку.
Потім вдає, що нічого не памʼятає.

 

Грач з "Коханка твого чоловіка"

Вийшов у тиші. Поглядом прибрав суперників.
Вибрав "Smooth Criminal" — і станцював так, що мікрофон втік сам.

 

Лукас з “Відьма місячного сяйва”
Вийде мовчки.
Поставить “Nothing Else Matters”.
Промовчить усе виконання.
Збереться піти — і саме в той момент всі в нього закохаються.

 

Кеша з "Перший. Колишній. Єдиний"

Співати не вмів, зате гарно страждав.
Коли почалась “Шльопки”, пішов на біс. З гідністю.

 

Сашко з “Бракована”
Замовить “Океан Ельзи — Без бою”, переспіває всі куплети, потім гірко усміхнеться й кине погляд на ту, яка сидить у залі з його “просто подругою”.
Режисер караоке вечора попрохає психолога. А може навіть психотерапевта.

 

Ніарон з “Віднекромантив? Одружуйся!”
Йому дадуть мікрофон — він бахне заклинання.
Пісня перетвориться на темний ритуал.
Дует буде з некромантським (читай попаданським) котом.
А потім усі несподівано заплачуть.

 

Лейв з "Як віддраконити ректора, або Не грайте відьми з зіллями"

Замовив “Друже мій” і виконав її дивлячись в очі заклятому ворогу.
Той розплакався. Автор теж. Редактор — звільнився.

 

Емметт з “(Не)гідна пара для дракона”
Обере щось типу “I Will Survive”, але переробить текст під:
— “Я — дракон. Я крутий. Ти — моя, і всьо.”
Зал аплодує. Авторка хапається за голову.

 

А з ким ви б заспівали в дуеті?
Пишіть у коментарях.
Можливо, наступного разу влаштуємо "кава з героєм". Але обіцяти не буду. Їх важко втримати від катастрофи))

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ох, герої є запальні, є продумані, є і нарциси, і владні є та пісні їм всі підходять, для кожного своя,яка зарактеризує їх. Вийшло шикарне караоке! Творіть і витаоряйте,бо то для читачів кайф кайфезний!!!♥️♥️♥️

avatar
Marisha Gerasimenko
09.05.2025, 16:19:52

♥️♥️♥️

avatar
Вікторія В
09.05.2025, 11:44:43

Еммет і Демон в цій рубриці мій топчик !!!

Татія Суботіна
09.05.2025, 11:50:55

Вікторія В, рада це чути)) Дякую!

avatar
Тетяна Маркова
09.05.2025, 11:24:38

Хоч і не всі книги прочитані, і не всіх героїв знаю,але тих про кого читала яскраво уявила)))дуже підходять їм підібрані амплуа та пісні))

Татія Суботіна
09.05.2025, 11:26:02

Тетяна Маркова, щиро дякую, ми з Музом старалися, а герої підспівували))

avatar
lanachak
09.05.2025, 11:22:25

Замовляю всіх)))) . Адже кожен має свою неповторну харизму , дякую автору за таке позитивне караоке. Супер!

Татія Суботіна
09.05.2025, 11:23:12

lanachak, щиро дякую, що підтримали моїх співунчиків))

Інші блоги
Надихаючий блог
Аудіоверсія торішнього блогу, що є корисним будь-якій людині, котра послідовно та цілеспрямовано лине до своєї Мети. Насправді цей текст був складений ще восени 2024-го, але я майже рік вагався, чи дійсно подібні публікації
Іду на конкурс
Я вирішила спробувати себе у конкурсі й подала «Бурштинову каблучку » на Дарк Роман Внесла кілька правок, щоб твір відповідав вимогам, і буду дуже вдячна за підтримку — читайте й коментуйте. Як бонус я виклала
Літературний динозавр
То є я, яка пішла у Тік Ток (завіса). Насправді я довгий час не популяризувала свою творчість, бо не була великою фанаткою соціальних платформ. Завжди здавалося, що тексти мають говорити самі за себе. Нині маю більше
Новинка і Перші поцілунки!
Вітаю, мої любі читачі!) Сьогодні в рамках флушмобу #перші_поцілунки я почала публікацію емоційної та пристрасної історії, яку вже давно хотіла вам показати. Вона написана багато років тому, але зараз мушу привести її
Візуальний шум
Ми щодня живемо серед візуального шуму: екрани, вивіски, нескінченні стрічки образів. Очі встигають побачити більше, ніж серце — відчути. Іноді, щоб почути себе, потрібно не додати нового, а прибрати зайве. Тиша
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше