Магія книги

Іноді книги викликають насправді сильні відчуття. Пам'ятаю, колись читаючи якусь сцену, що відбувалася надворі в осені (у мене було літо) я буквально почула шерех листви та відчула запах листя. Читаючи "Воно" останні сторінки чомусь відчула запах гарбузового пирога, хоча про той пиріг там нічого не було.

Пам'ятаю також був дуже важливий момент в моєму житті, коли я вирішила покінчити з нав'язаною релігією. Тоді я пішла кудись а отямилася над Булгаковим, книга була відкрита на сторінці де Маргарита пише записку, що вона хоче стати відьмою.

Коли я не мала снаги писати, сідала за ноутбук і казала собі "я можу це зробити", знову і знову згадуючи "Острів Дума" і те, як головний герой змушував себе малювати.

І найяскравіше сталося з Куджо. Я читала цю книгу на початку війни, коли ми сиділи у погребі. Від ракет, що літали над головою, усе навкола здригалася, але я була не там. Я сиділа замкнена у машині спостерігала за божевільним сербернаром, це заспокоювало мене.

Можете поділитися сходими моментами, якщо у вас такі були. Може, я одна таке відчуваю до книг.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Нова глава буде сьогодні!
Любі мої читачі, сьогодні вийде нова глава "Долі всупереч", десь після 19.00 Вас чекає приголомшливе відкриття таємниць та божественний гнів. Богиня Фрея постане в іншому вигляді, ви будете здивовані. Трішки пізніше
Що чекає за дверима? Трилогія «треті Двері»
А що, як одного дня ти відчиниш двері й побачиш за ними зовсім інший світ? Не сон і не фантазію, а справжній світ, у якому живуть люди, діють свої правила й відбувається те, чого ти ніколи раніше не бачив. Здавалося б, інший
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Уривок з 12 глави
#про_книгу Ця подвійність зводила мене з розуму. Я звик мати все, чого забажаю, але Мія не була черговою іграшкою на одну ніч. Вона була рівною за силою духу. Жінкою, яка вдень будувала монументальні споруди, а вночі шукала
Хамелеон — у топі Букнету
Ааааа, ви це бачите?! Бо я досі сиджу, дивлюся на екран і не можу перестати усміхатися! І це все завдяки вам, мої любі читачі Хамелеона і не тільки❤️ Я хочу щиро подякувати кожному, хто підтримує мене та мою творчість.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше