Додано

05.05.25 22:20:59

Цифри 1111

Сьогодні помітила, що мою книгу Рута. Та що вірить в кохання отримала 1111 перегляд, її було додано 55 разів до бібліотеки, і вона має 45 ❤️ та має найбільшу кількість коментарів. На цей час це моя улюблена історія. Запрошую до прочитання.

Усім, хто причетний до цієї статистики (читав, гортав, ставив лайки, коментував чи додавав до бібліотеки - велике ДЯКУЮ ✨❤️✔️

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Лана Рей

06.05.2025, 10:00:40

Гарні числа. Нехай швидше зростають. Успіхів, натхнення і багато читачів.

Любава Олійник

06.05.2025, 10:05:15

Лана Рей, Дуже дякую. Ваші коментарі надихають, а віра і підтримка допомагають тримати мотивацію

Ріна Март

06.05.2025, 09:19:36

Приємні числа =) Хай швидше множаться

Любава Олійник

06.05.2025, 09:32:01

Ріна Март, Дякую)

Оксана Павелко

06.05.2025, 08:04:31

Вітаю з чудовим числом. Нехай з часом там з'явиться ще пару одиничок ☺️

Любава Олійник

06.05.2025, 09:31:26

Оксана Павелко, Ууух, дякую ☺️

Аліна Скінтей

05.05.2025, 22:26:30

Натхнення та успіхів) хай цифри збільшуються)

Любава Олійник

05.05.2025, 23:22:13

Аліна Скінтей, Дякую ❤️. Сподіваюся на це

Любава Олійник

594

відслідковують

Інші блоги

Khryzantema

Трішки роздумів

У кожної книги є свій післясмак. Деякі історії закінчуються разом з останньою сторінкою, а деякі ще довго не відпускають, залишаючи після себе невидимі сліди. Мені подобається думати, що між сторінками моїх історій теж

Олеся Сіверська

Оце так новина

Завжди за темною смугою приходить світла. Ще в минулому пості я була вся просочена осінньою депресією, а потім — voilà! — бачу свою книгу «Кохання у стилі ASMR» на другій сторінці івенту «Кохання після пар»

Богдан Жур

100 підписників!

Здається, це лише цифра. Але за нею — 100 людей, які вирішили залишитися на моїй авторській сторінці й стежити за моїми історіями. Для автора це дуже багато. Дякую кожному, хто читає, ставить вподобайки, залишає коментарі,

Олеся Сіверська

Трошки лірики, або про те що болить

Любі мої, сьогодні щось так сумно на душі… Новини, зміни, роман. Усе якось іде… сумно, чи що. Наче й нічого конкретного не сталося, а всередині тяжко. І ось дорогою додому я раптом спіймала себе на думці, що не заходжу

Мері Вейв

Звуки натхнення ?

Той момент, коли підбираєш правильний трек — і сцена буквально сама починає писатися. Музика іноді задає весь ритм епізоду ? Пишете в тиші чи теж з саундтреком у навушниках?.