Додано
05.05.25 21:26:00
"Небесні авантюристи" - чи сендвіч пародизельпанку

Привіт, читачам та авторам.
Прийшов до вас знову зі своєю роботою, котрою дуже хочу поділитися.
Не сказати, щоб вона була епічна, але коли я писав це, то перед очима так і формувався якийсь нуарний серіал з домішками археологічного авантюризму, піратством, таємничими світовими організаціями, війнами, політикою і тому подібне.
Можливо, це не “Пісня льоду та полум’я”, але інколи мені самому здається, що щось у такому антуражі.
Паропанк, дизельпанк, альтернативна історія та реальність. Древні технології. Купа насилля. Екшн. Місцями і побутова філософія, але я без неї ніяк не міг.
Нарешті довгий перевулок скінчився, нарешті… Тепер навколо широкий проспект з монорейками по центру, котрі перевозять людей у залізних черв’яках.
Будинки навколо стали ще вищими, майже до самого чорного неба тягнулися. З ліхтарів на двоповерхових стовбурах лилося жовте світло, неприємне та відразливе. Альму воно одразу не сподобалося.
Він уткнув очі вниз, у калюжу, посеред котрої стояв. Плечем старий вперся в стіну, обійняв себе руками та оцінював нетверезою свідомістю оточуючий простір. Через якісь лічені секунди він нарешті згадав, що знаходиться в Аедії, а не посеред руїн древніх ранейців. Пощастило – цивілізація. Не пощастило – людська цивілізація.
Небесні Авантюристи. Частина перша. читати книгу онлайн на Букнет
Небесні Авантюристи. Частина перша. читати книгу онлайн на Букнет
Валерій Калінов (Demolition)
321
відслідковують
Інші блоги
Вона пішла від нього в сльозах. А він зрозумів лише одне… Трохи Діна Кроуфорда вам у стрічку. Саме таким він відчувається для мене — небезпечним, одержимим і абсолютно не готовим відпускати. Уривок із «Вберегти
Не читайте «Воскресла, щоб кохати тебе», якщо вам потрібні: — герої, які завжди говорять правду. Навіть коли брехати значно зручніше; — мертві, які мають пристойність залишатися мертвими; — воскресіння
Вітаю! УВАГА! «Дружина імператора. Його солодкий трофей» - 15% лише сьогодні ‼️ Він — Алістер, Імператор Півночі, людина, для якої війна — це єдина зрозуміла мова. Він звик брати те, що хоче. І цього разу його здобиччю
— Кохана, я не можу цілувати кішку — це якось занадто дивно. А я так хочу знову відчути твої губи, — усміхнувся я. Пантера фиркнула і зненацька стрибнула на мене, поваливши спиною на мокру землю. Щось мені
— Зачарований ліс, мої дорогі наречені. У королівстві ходять чутки, що це лише давня легенда. Але ви пересвідчитись, що це не так… цього року боги вирішили подарувати мені особливий подарунок.
При цих словах він
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСильна атмосфера, цікаве поєднання жанрів, живі деталі, які відразу малюють картинку в голові.
Baden, Дякую)
Даремно Ви так кажете про епічність. Якщо це тільки початок, то у Вашого всесвіту все тільки попереду...
Мольфар Білий, Оу. Дякую)))
Вітаю. Читав. Отримав задоволення. Але я б на Вашому місці використав більш містичну картинку для блогу. Якийсь древній храм під горою...
Валерій Калінов (Demolition), +
Одне з цікавіших поєднань "домішок" у книзі, закортіло почитати.
Нічний Влад, Дякую. Заходьте!)
Дуже цікавий арт, атмосферний такий. З задоволенням ознайомлюсь з вашою книгою)
Богдан Мостіпан, Дякую!
Круто!
Герцог Фламберг, Дякую!
Нуаааааррррр! Стиль - шик)
Юрій Гадзінський, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати