Як ми пишемо?

Стівен Кінг казав, що кожен спосіб письма відчувається по-різному. Писати ручкою це не те саме, що печатати на машинці, або набирати текст на комп'ютері. Особисто я коли навчалася у школі писала чернетки у зошитах, а тоді вже переписувала на сайт.

Здавалося, що у мене вийшов цілий роман (і це ще не дуже розмашистий почерк) а потім виявлялося, що там ледь набиралося дві сторінки ворлд. Книга у зошиті відчувалася якоюсь магічною, втім, дивлячись на неї на екрані не відчувалося стільки зусиль. Та все ж зараз у мене не так багато вільного часу, тож пишу я тільки на ноутбуці. І справді, відчуваю себе машиною, яка набиає текст, хоча там все ще є душа, і написано навіть краще, ніж ті старі роботи, та все одно відчуття інакше.

Розкажіть ви, як і на чому писали книги, які були ваші відчуття?

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дієз Алго
27.04.2025, 15:48:50

В будь-якому варіанті, пише ваш мозок, а решта - це просто посередник. В мене схожа ситуація з проектуванням - раніше могла ідеї проробляти лише від руки, бо комп - неживий і бездушний. Але тепер вже все одно. То справа звички. До того ж, як пишеш чернетки, то в ту ж папку можна кидати й відповідні картинки для натхнення, а це зручніше

avatar
Христина Вілем
27.04.2025, 15:36:18

Люблю ручки і блокноти. Початок завжди у зошиті, це основне по сюжету, малюю часові графіки, прописую біографії. Зазвичай велика частина цього не йде у текст, але мені легше працювати, коли знаю що у мене є база, яка завжди під рукою.

avatar
Наталія Шепель
27.04.2025, 15:30:28

Коли як.
Якщо є можливість, то звісно одразу на ПК, дуже час допомагає економити. Та інколи все ж пишу в зошиті. По перше так помилки не відволікають, а по друге натхнення може прийти в будь-який момент, а тягати за собою ноут не завжди зручно.

Інші блоги
Нова глава буде сьогодні!
Любі мої читачі, сьогодні вийде нова глава "Долі всупереч", десь після 19.00 Вас чекає приголомшливе відкриття таємниць та божественний гнів. Богиня Фрея постане в іншому вигляді, ви будете здивовані. Трішки пізніше
Що чекає за дверима? Трилогія «треті Двері»
А що, як одного дня ти відчиниш двері й побачиш за ними зовсім інший світ? Не сон і не фантазію, а справжній світ, у якому живуть люди, діють свої правила й відбувається те, чого ти ніколи раніше не бачив. Здавалося б, інший
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Уривок з 12 глави
#про_книгу Ця подвійність зводила мене з розуму. Я звик мати все, чого забажаю, але Мія не була черговою іграшкою на одну ніч. Вона була рівною за силою духу. Жінкою, яка вдень будувала монументальні споруди, а вночі шукала
Хамелеон — у топі Букнету
Ааааа, ви це бачите?! Бо я досі сиджу, дивлюся на екран і не можу перестати усміхатися! І це все завдяки вам, мої любі читачі Хамелеона і не тільки❤️ Я хочу щиро подякувати кожному, хто підтримує мене та мою творчість.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше