Стівен Кінг казав, що кожен спосіб письма відчувається по-різному. Писати ручкою це не те саме, що печатати на машинці, або набирати текст на комп'ютері. Особисто я коли навчалася у школі писала чернетки у зошитах, а тоді вже переписувала на сайт.
Здавалося, що у мене вийшов цілий роман (і це ще не дуже розмашистий почерк) а потім виявлялося, що там ледь набиралося дві сторінки ворлд. Книга у зошиті відчувалася якоюсь магічною, втім, дивлячись на неї на екрані не відчувалося стільки зусиль. Та все ж зараз у мене не так багато вільного часу, тож пишу я тільки на ноутбуці. І справді, відчуваю себе машиною, яка набиає текст, хоча там все ще є душа, і написано навіть краще, ніж ті старі роботи, та все одно відчуття інакше.
Розкажіть ви, як і на чому писали книги, які були ваші відчуття?
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ будь-якому варіанті, пише ваш мозок, а решта - це просто посередник. В мене схожа ситуація з проектуванням - раніше могла ідеї проробляти лише від руки, бо комп - неживий і бездушний. Але тепер вже все одно. То справа звички. До того ж, як пишеш чернетки, то в ту ж папку можна кидати й відповідні картинки для натхнення, а це зручніше
Люблю ручки і блокноти. Початок завжди у зошиті, це основне по сюжету, малюю часові графіки, прописую біографії. Зазвичай велика частина цього не йде у текст, але мені легше працювати, коли знаю що у мене є база, яка завжди під рукою.
Коли як.
Якщо є можливість, то звісно одразу на ПК, дуже час допомагає економити. Та інколи все ж пишу в зошиті. По перше так помилки не відволікають, а по друге натхнення може прийти в будь-який момент, а тягати за собою ноут не завжди зручно.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати