Усе починалось з трьох слів. 
А завершилось сценами, які я не здатна забути. Деякі з них — тому що вони милі або смішні. Інші — тому що я досі не знаю, як вижив мій герой.

✨ Що ви мені написали:
— загадкові трійки слів, які пахли бурею, або, навпаки, ваніллю й закоханістю.
— ідеї, які надихали, дивували, а іноді змушували мене питати себе: “Чому Теобальд взагалі опинився серед моря?”

 Що з цього вийшло:
— 6 міні-сцен (так, я рахувала),
— одна сцена з восьминогом і драконом у режимі berserk,
— кілька натяків на поцілунки,
— і купа натхнення на наступні глави.

❤️ Дякую всім, хто став моєю музою — ви дали мені більше, ніж просто слова. Ви підкинули іскорку в магічний котел, де вариться ця історія.

 Але не хвилюйтесь — це була лише перша буря. Наступна гра вже дихає мені в спину.