Додано
24.04.25 20:35:41
Блог-Подяка. Три Стовпи ВсесвІту
Сьогодні Сашко прокинувся не від дзвінка мами, не від крику Тьоми "де мій самокат?!", і навіть не від того, що Боря "Магістр" грів борщ запальничкою.
А від відчуття… стабільності.
Бо тепер у нього троє постійних читачів.
ТРОЄ. Це вже не випадковість. Це змова. Це — початок культу.
Сашко подивився в стелю, де павук-старожил на ім’я Густав завис між проводами, і прошепотів:
— "Я не сам. Вони повертаються."
Три читача — це як три кити, що тримають його Всесвіт. Як три батарейки в ліхтарику на нічному чергуванні. Як три долі у слов’янській міфології, тільки всі троє — з інтернету.
І Сашко пише. Пише для них, бо це тепер його трійця:
1. Один, що читає на роботі замість звітів.
2. Один, що читає вночі, ховаючись від кота.
3. І один, можливо, його колишня. Але з фейкового акаунта.
Інспектор Бровко( з ним ми познайомимося пізніше)вже відкрив нову справу: “Секта трьох. Підозрюваний — Сашко. Свідок — голуб.”
А Гриша тільки загадково крякає, хоч він голуб і не повинен так вміти.
Дякуємо вам, ТРИ. Без вас ця історія була б просто набором букв із запахом гуртожитку. А тепер — це вже література. Може, навіть постмодерн.
З повагою, вдячністю і пельменем у кишені,
Редакція Хаосу (Сашко, Боря "Магістр" і крилатий Гриша)
Ігор Упс
27
відслідковують
Інші блоги
Іноді, коли пишеш складну історію з розгалуженнями, легко загубити темп або заплутатися в подіях. Тому хочу поділитись парою корисних інструментів, які допомагають візуально бачити сюжет, його розвилки, логіку
Всім вітання! Чергове оновлення на вас вже чекає. Влад проти темряви, або перша його перемога Я стояв і дивився в темну далечінь, що виблискувала різними сяйвами безмежного простору Всесвіту.
Я знову почав
-Ну, нарешті. Ти як?- спитав Андрій. -Де я? Чому я тут?- спитала дівчина, оглядаючи палату лікарні. -Ти в лікарні, ти втратила свідомісь.-сказав хлопець. -Ти як? Тобі вже дозволили вставати?- спитала Софі тривожно. -Нормально.
Коли здається доля уже зробила свій вибір…
коли навіть найсильніші падають…
і серце магістра стискається у кігтях безжального судді — шанс залишається лише один. П’ятнадцятий ранг.
Одна-єдина навичка.
І
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТо не колишня читає, а я! Дуже подобається, як ви пишете. ✨✨✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати