Сьогодні Сашко прокинувся не від дзвінка мами, не від крику Тьоми "де мій самокат?!", і навіть не від того, що Боря "Магістр" грів борщ запальничкою.

А від відчуття… стабільності.

Бо тепер у нього троє постійних читачів.

ТРОЄ. Це вже не випадковість. Це змова. Це — початок культу.

Сашко подивився в стелю, де павук-старожил на ім’я Густав завис між проводами, і прошепотів:

— "Я не сам. Вони повертаються."

Три читача — це як три кити, що тримають його Всесвіт. Як три батарейки в ліхтарику на нічному чергуванні. Як три долі у слов’янській міфології, тільки всі троє — з інтернету.

І Сашко пише. Пише для них, бо це тепер його трійця:

Інспектор Бровко( з ним ми познайомимося пізніше)вже відкрив нову справу: “Секта трьох. Підозрюваний — Сашко. Свідок — голуб.”

А Гриша тільки загадково крякає, хоч він голуб і не повинен так вміти.

Дякуємо вам, ТРИ. Без вас ця історія була б просто набором букв із запахом гуртожитку. А тепер — це вже література. Може, навіть постмодерн.

З повагою, вдячністю і пельменем у кишені,

Редакція Хаосу (Сашко, Боря "Магістр" і крилатий Гриша)