Блог-Подяка. Три Стовпи ВсесвІту

Сьогодні Сашко прокинувся не від дзвінка мами, не від крику Тьоми "де мій самокат?!", і навіть не від того, що Боря "Магістр" грів борщ запальничкою.

А від відчуття… стабільності.

Бо тепер у нього троє постійних читачів.

ТРОЄ. Це вже не випадковість. Це змова. Це — початок культу.

Сашко подивився в стелю, де павук-старожил на ім’я Густав завис між проводами, і прошепотів:

— "Я не сам. Вони повертаються."

Три читача — це як три кити, що тримають його Всесвіт. Як три батарейки в ліхтарику на нічному чергуванні. Як три долі у слов’янській міфології, тільки всі троє — з інтернету.

І Сашко пише. Пише для них, бо це тепер його трійця:

1. Один, що читає на роботі замість звітів.
2. Один, що читає вночі, ховаючись від кота.
3. І один, можливо, його колишня. Але з фейкового акаунта.

Інспектор Бровко( з ним ми познайомимося пізніше)вже відкрив нову справу: “Секта трьох. Підозрюваний — Сашко. Свідок — голуб.”

А Гриша тільки загадково крякає, хоч він голуб і не повинен так вміти.

Дякуємо вам, ТРИ. Без вас ця історія була б просто набором букв із запахом гуртожитку. А тепер — це вже література. Може, навіть постмодерн.

З повагою, вдячністю і пельменем у кишені,

Редакція Хаосу (Сашко, Боря "Магістр" і крилатий Гриша)

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

То не колишня читає, а я! Дуже подобається, як ви пишете. ✨✨✨

Інші блоги
Про інструменти, які рятують сюжет від хаосу
Іноді, коли пишеш складну історію з розгалуженнями, легко загубити темп або заплутатися в подіях. Тому хочу поділитись парою корисних інструментів, які допомагають візуально бачити сюжет, його розвилки, логіку
Всілякі дурниці
але 4 - моє улюблене число, і от, мушу похвалитися)) ну і заодно
Влад проти темряви
Всім вітання! Чергове оновлення на вас вже чекає. Влад проти темряви, або перша його перемога Я стояв і дивився в темну далечінь, що виблискувала різними сяйвами безмежного простору Всесвіту. Я знову почав
Продовження історії "В твоїх обіймах"
-Ну, нарешті. Ти як?- спитав Андрій. -Де я? Чому я тут?- спитала дівчина, оглядаючи палату лікарні. -Ти в лікарні, ти втратила свідомісь.-сказав хлопець. -Ти як? Тобі вже дозволили вставати?- спитала Софі тривожно. -Нормально.
Хроніки Загрії. Скоро фінал
Коли здається доля уже зробила свій вибір… коли навіть найсильніші падають… і серце магістра стискається у кігтях безжального судді — шанс залишається лише один. П’ятнадцятий ранг. Одна-єдина навичка. І
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше