Муки вибору або Строждає письменницькою

Готую до публікаці продовження роману "Випадковий свідок" і саме замислилася, що треба ж гарненько оформити цикл.

Гаразд, сідаю оформлювати. Якщо з назовою циклу я вирішила особливо не заморачуватися, тому що більш промовистої назви ніж "Детектив Джексон Малкольм" просто не існує в природі (привіт, сер Артур), то антотація для циклу...

Ну от як обрати? Як в трошки знаків впхати ідею? Обмежена кількість слів, плюс моральний гніт "треба зробити в кращих традиціях реклами". І до всього того відчуття, що недопрацьовуєш і "можна було краще".

Написала купу варіантів, забракувала майже всі. Лишилося два, і я на роздоріжжі. Мені треба суспільна думка і погляд збоку. Отож, є два варіанти.

1. Північна Дакота. Край суворих людей і ще суворіших звичаїв. І тільки одна людин здатна розгледіти в темряві промінчик світла, який несе справедливість. Детектив Джексон Малкольм стоятиме стіною на боці закону і справедливості, доки його рука зможе тримати зброю.

2. Він може знайти голку в копиці сіна. Він здатен розкрити найзаплутаніший злочин. Він бачить більше за інших, відчуває гостріше за інших, вміє більше за інших. Він – детектив Джексон Малкольм. Гроза злочинності і символ справедливості. Зло отримає по заслузі. І доки його рука може тримати пістолет, детектив Малкольм стоятиме на сторожі законності і справедливості.

Шкода, голосування ніяк зробити, тому пропоную проголосувати в коментарях. Бо я вже не впевнена у жодному з варіантів.