Він — брат чоловіка її сестри.
Вона — дівчина, що повернулась після п’яти років коми.
Жити разом було помилкою.
Але вдавати пару на очах у першого кохання — справжнє божевілля.

Ще хвилина — і вона скаже, що самотня, а потім побіжить в туалет ридати під саундтрек Адель. Я бачив це занадто багато разів у фільмах. Але ні. Це ж Аріана Висоцька. Висоцькі не плачуть — вони підпалюють.

— Я не сама, — спокійно каже дівчина. — З хлопцем, — я встигаю тільки зробити ковток соку, коли вона продовжує: — Ось він.

Пардон?! Я кашляю, вдавившись соком, коли вона повертає голову в мій бік із тим блиском в очах, який ніколи не обіцяє нічого хорошого — для мене, принаймні. І тут усі погляди — шмаркача, блондинки, навіть офіціанта з лате — злітаються на мене. Вітаю, Теодоре. Ти щойно став героєм драми. Я повільно втираю губи серветкою, відставляю склянку й підводжуся. Головне — виглядати спокійним. І трошки сексуальним. Але більше спокійним. Хоча, якщо чесно, я й сам не впевнений, що вона зараз витворить.

— Привіт, кохана, — кажу з тією хрипотою, яку тренував, коли колись читав еротичну поезію на відкритому мікрофоні (не запитуйте). — Ти хочеш познайомити мене зі своїми друзями?

Сідаю поряд із нею, забираю виделку з її руки — вона чинить слабкий опір, але пальці мимоволі розслабляються. Переплітаю наші пальці, ніби ми так робили усе життя. І потроху її пальці перестають тремтіти.

— Теодорчику, це мій… шкільний друг Максим та його дівчина Божена. А це мій Теодорчик…

— А чому він був за сусіднім столиком? — скептично запитує Максим, з тією ледь прихованою ноткою недовіри, яка так і кричить: «Я все ще щось відчуваю, але прикидаюся айсбергом». Не подобається мені цей тип від слова «зовсім».

— Це наша рольова гра, — легко промовляє Аріана, і усміхається. — Ми іноді уявляємо, що знову незнайомці. Сідаємо за різні столики, спостерігаємо одне за одним, фліртуємо… Вчора, наприклад, ми грали у лікаря та пацієнта.

Я ловлю її гру на льоту.

— У мене був страх бурових машинок, — додаю серйозно, як пацієнт, який щойно пережив нелегке лікування. — Моя крихітка прописала мені дуже глибоку терапію. Стоматологію нового покоління.

Її зіниці розширюються, коли вона розуміє натяк, але не зупиняється.

— З елементами натуротерапії, — підхоплює вона, стискаючи пальці. — Усе через дотик. Через чутливість.

— Через дуже чутливі місця, — усміхаюся, дивлячись в її очі.

— І давно у вас… це? — хлопець киває на наші зчеплені руки, мов йдеться про якусь заразну хворобу.

— О, ми не рахуємо днів, — каже Висоцька, глянувши на мене, — ми рахуємо ночі.

— І кількість оргаз…

Дівчина б’є мене ногою під столом — боляче, між іншим, не театрально, а з усією пристрастю. Але я тримаю обличчя.

Але що, якщо їм доведеться грати пару ще довго?

Що, якщо цей фіктивний роман виведе назовні більше, ніж просто ревнощі першого кохання?

Що насправді ховає минуле Аріани? І що стало справжньою причиною тієї коми?