— Вітаю, — каже спокійно. — Я не сумнівалась у тобі. 

— Ти, блядь, поясниш, що відбувається?! 

Я не стримуюсь. Кулаки знову стискаються, хоча щойно зняли бинти. Суглоби болять. Весь ще мокрий від бою, злий, гарячий, дихаю важко. 

— Не гарячкуй, — каже вона. — Тобі треба відпочити. Відновитись. 

Жінка говорить так, ніби нічого не сталось. Як офіційна особа. Ніби ми не цілувались, не гуляли біля озера, ніби вона, чорт забирай, не забрала мій худі. 

Я стою, спершись об стіл. Вона — навпроти. Спокійна. 

Руки опущені, погляд прямий. Розглядає мене, як тоді, в залі. Повільно. Зверху донизу. 

— Що ти, бляха, намагаєшся знайти? 

Злість не відпускає. Навіть бій не вибив її з мене. 

— Думаю, чи ти не надто травмований, — каже. — І не з міркувань краси бізнесу. Просто… думаю, чи потрібен тобі лікар. 

Читай гарячу історію Єви та Марата в уже завершеній книзі ЧЕМПІОН

Планую написати 7 історій про сильних жінок, які беруть те що хочуть і граються чужими долями.

Уже в роботі історія "ГРІШНИЙ"