Не стільки потрібна порада, як запитую з цікавості

Під час написання першого свого масштабного тексту (трилогія «Узурпація» 2018-2023) ще багатенько років тому, я відчував жаль до персонажів, радів разом з ними. Часом навіть було майже так зване «до сліз». Загалом прикипів до героїв з самого початку та до фіналу. Не буває і дня, щоб не пригадував їх, уявляв їхні дії та реакцію на різні події. В голові лише одна думка — писати продовження історії, яка була завершена в уже далекому 2023 році (або взагалі переписати/доповнити наново вже із моїми теперішніми знаннями та вміннями).

Та ось вже стільки намагаюся писати щось інше, але не відчуваю взагалі нічого: сприймається наче в офісі сів за монотонну роботу, яка наче й допомагає вбити час, але емоцій — нуль. Писати по декілька сторінок в день — запросто, руку набив, але задоволення немає. Відчуття такі, наче вже ніколи не відчую того захоплення, яке було при написанні своєї стартової роботи. Раніше  й самому було цікаво, що буде далі, ніколи нічого не планував, але тепер одна байдужість.

В когось виникала така проблема? Я чомусь впевнений, що тут навряд чи допоможе якась порада, але все ж цікаво, наскільки це розповсюджена проблема.

Не хочу застрягати в минулому, але майбутнє не сильно привабливе порівняно з ним.

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Джуни
23.04.2025, 20:51:11

Перша книга, як перша дитина. Так вже не буде далі, тому просто пишіть. Почніть щось нове і поступово всторія теж затягне

avatar
Михайло Ізотов
23.04.2025, 20:34:43

Просто почекай трохи. В тебе в цілому якесь вигоряння. Займись чимось иншим.

avatar
Ріна Март
22.04.2025, 16:33:26

Поки що пишу свій перший цикл - друга книга, третя планується в майбутньому, тому не можу сказати, що відчуватиму коли цикл завершиться, бо в планах спробувати себе в детективному сучасному жанрі, а не історичному. Але Ваші думки цікаві. Вже задумалась як прощатимусь з героями, з якими поряд провела стільки часу ))

avatar
David
22.04.2025, 16:21:05

Доброго дня, шановний авторе.
Можна спробувати, як зробив Брендон Сандерс у своєму циклі Остання імперія, а саме наступна трилогія йде за багато років після подій першої. Минула трилогія йде як перидисторія, а сам жанр може трохи видозмінитися.
Але звичайно це на ваш смак та бажання.
Загалом бажаю вам натхнення))) Чекатиму на інші ваші роботи. На полочці завжди знайдеться місце для нової книжки)

avatar
Олеся Глазунова
21.04.2025, 21:07:02

Спробуйте щось нове. Напишіть у новому жанрі. Експерименти завжди виклик і завжди цікаво )))
Бажаю успіху!

avatar
Шаграй Наталія
21.04.2025, 20:57:13

Творчий запал він такий, може й піти не попрощавшись :) Шукала нові історії, нові джерела натхнення, експериментувала з героями та сюжетами...Відкривайте нові горизонти...буде цікаво :)

avatar
Ірина Скрипник
21.04.2025, 20:39:29

Мені допомагала відеогра :)

avatar
Бін Ді
21.04.2025, 20:28:38

Добрий день, шановний авторе) Було таке, цей стан протримався майже три роки. Віднайшла себе в книгах С.Кінга. Почала читати його книжки і стан...я б сказала не-можливості-бачити-чи-розгледіти-прописаний-мною-ж-світ, послабився, але натхнення "впіймала" в музиці, точніше в анімешних заставках. Один герой, який зовні нагадав мені мого і як "клацнуло", а що там мій...Можливо у Ваше поле зору щось таке попаде і у Вас, любий авторе, "клацне": натхнення, що переповнює груди, пальці по клавіатурі і дивна посмішка на обличчі від того, що Ви бачите свій світ. Світ, який створили Ви)

Інші блоги
Наближення шторму! Виклала частину розділу.
— Ти знаєш, що подобається твоєму босу. Це похвально. Звісно, він про цукор.
Спойлер до 37 розділу ✨
https://pin.it/1zdPQaOm0 Ми вирушили за годину, але потрібно було бачити, як ми збиралися: Рів загубив свій ніж, потім все ж таки знайшов його у власному чоботі. Ліор при цьому ледь не придушив його ременем від сумки, а Кайрен мовчки
✨ Друзі, я повертаюся! ✨
Перш за все хочу попросити вибачення за таке довге очікування. Через певні обставини мені довелося зробити невелику паузу в публікації книги "Небезпечні чоловіки для чужинки". Дякую кожному, хто дочекався, писав
Galileo-7 завершено! Дякую, що були зі мною ❤️
«Вісім дівчат зникли без сліду. Дев'ятою мала стати Патя...» Вона завершена! Поставила останню крапку в романі «GALILEO-7. Не відпускай мене». ❤️ Коли я починала писати цю історію, навіть не здогадувалася, що
Перші кроки до монетизації + Візуал
Вітаю, друзі! ❤️ Починати треба з малого - визнати, що я новачок у продажу книжок. Хоча в минулому працювала маркетологом, не можу себе змусити сприймати книжки як "звичайний товар". Особливо свої книжки, до яких
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше