Блог Третій "Загадковий червоний щоденник"

Вітання усім, з Вами знову Ваш покірний автор Ейс і сьогодні до наших рук надійшли копії щоденника містера Рейвенкрофта.

Після подій нового розділу "Точка неповернення" Кайден отримує свої здібності і опиняється у місці, де слова Ніцше стають...реальними...

Там не було звуків. Не було часу.
Я стояв у порожнечі, де над головою висіли величезні арки. Вони ламалися в повітрі, деякі падали вгору, інші розчинялися просто в небі. Не таким, як ми знаємо — воно було темним, порожнім, з прорізами реальності, з яких витікала тінь.

Кожен мій рух залишав за собою хвилю. Рідка тінь стікала з моїх пальців, обплітала простір — і він корився. Він піддавався… і пручався водночас.

Нам вдалося віднайти залишки записів, які зробив Кайден в ту ніч.

Темна поверхня — небо, земля, простір — усе як чорнильна вода. Легка плівка зверху, а під нею — нескінченність. Вона дзеркальна, але спотворена. Відображає тебе, але не повністю. Кожен крок залишає не тінь, а розлом. Простір тріскається під ногами, як скло.

Далеко — викривлені арки. Вони не стоять. Вони висять. Деякі — ростуть угору, ніби падають в інший вимір. І коли ти дивишся на них занадто довго, здається, що вони дивляться на тебе.

Палітра — все одне: вицвілий чорний, мертвий сірий, глухий білий. Ні натяку на тепло.

Я стояв. Хоча ні підлоги, ні тіла, здається, не було.
Себе я бачив — з розмитими краями.
Силует, що плавав у тіні, наче в утробі світу.
Руки були розкинуті, з них струмувала чорна енергія. В’язка.
Вона повзла навколо, обвивала уламки простору, підкорюючи їх.
І всередині неї — я побачив… обличчя. Маму. Аліссу. Вейла.
Ледь впізнавані. Спотворені.
Вони плакали. А, може, сміялися.

Три силуети — як згустки. Вони спостерігають. Очі? Ні.
Присутність.
Один із них — більший. Від нього тягнеться ледь вловимий шепіт.
Не звук. Відчуття, що хтось знає твої думки, ще до того, як ти їх сформував.
Це була Сутність...впевнений, що воно дивилось та пропалювало мою душу наскрізь...

Кайден бачив...всяке, але думаю Ми дізнаємось щось іще разом із ним, а тому чекатимемо продовження пригод Кая у наступних розділах. Заговорились ми щось сьогодні...вітаю усіх із страсною п'ятницею, хоч це й не прям "свято", але всеодно вітаю Вас із дуже близьким святом - Великоднем...

З Вами був Ейс, до нових зустрічей!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Такого розбору героїв ви ще не бачили!)))
Принаймні моїх героїв - так точно ;) Ну таку красу ми з чатиком гпт зробили! Зацініть моїх улюблених Руслана і Лізу з книги "ЕЛ"!❤❤❤ Не змогла обрати, є ще такий варіант))) Дякую за чудові відгуки
Кумедна новинка вже у травні
Привітики! Скоро мої книги, що зараз в процесі, закінчаться і я просто не маю можливості залишити вас без черговою новинки. Знаю, що давно обіцяю читачам написати продовження історії покоївки... Мої щирі вибачення. Поки
Ейлінг | Цитати
Добрий день. Сьогодні я до вас зі шматочком скла та книгою “Ейлінг”. Цитата: — Я втомилась, — зірвалося з моїх губ, перш ніж забракло подиху і я спазматично вдихнула знову повітря. Щось всередині обірвалося
Завтра "Сім'я для донечки" стане дорожчою!
Мирного вечора всім! ЗАВТРА ДОРОЖЧЕ! ПОСПІШІТЬ ПРИДБАТИ ДЕШЕВШЕ! "Сім'я для донечки" — Ви хто така? — різко спитав незнайомець, зиркнувши на дитину.— Звідки ви тут взялися? Він зробив швидкий крок у мій
Рекомендації + комікс-спойлер до завтрашньої глави
Перш за все, хочу сказати величезне, просто безмежне ДЯКУЮ усім своїм читачам, яким подобається історія Іскри диких прерій! ❤️ Я бачу ваші коментарі, зірочки й прочитання. Наш Сільвер-Крік оживає і наповнюється людьми
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше