Блог Третій "Загадковий червоний щоденник"

Вітання усім, з Вами знову Ваш покірний автор Ейс і сьогодні до наших рук надійшли копії щоденника містера Рейвенкрофта.

Після подій нового розділу "Точка неповернення" Кайден отримує свої здібності і опиняється у місці, де слова Ніцше стають...реальними...

Там не було звуків. Не було часу.
Я стояв у порожнечі, де над головою висіли величезні арки. Вони ламалися в повітрі, деякі падали вгору, інші розчинялися просто в небі. Не таким, як ми знаємо — воно було темним, порожнім, з прорізами реальності, з яких витікала тінь.

Кожен мій рух залишав за собою хвилю. Рідка тінь стікала з моїх пальців, обплітала простір — і він корився. Він піддавався… і пручався водночас.

Нам вдалося віднайти залишки записів, які зробив Кайден в ту ніч.

Темна поверхня — небо, земля, простір — усе як чорнильна вода. Легка плівка зверху, а під нею — нескінченність. Вона дзеркальна, але спотворена. Відображає тебе, але не повністю. Кожен крок залишає не тінь, а розлом. Простір тріскається під ногами, як скло.

Далеко — викривлені арки. Вони не стоять. Вони висять. Деякі — ростуть угору, ніби падають в інший вимір. І коли ти дивишся на них занадто довго, здається, що вони дивляться на тебе.

Палітра — все одне: вицвілий чорний, мертвий сірий, глухий білий. Ні натяку на тепло.

Я стояв. Хоча ні підлоги, ні тіла, здається, не було.
Себе я бачив — з розмитими краями.
Силует, що плавав у тіні, наче в утробі світу.
Руки були розкинуті, з них струмувала чорна енергія. В’язка.
Вона повзла навколо, обвивала уламки простору, підкорюючи їх.
І всередині неї — я побачив… обличчя. Маму. Аліссу. Вейла.
Ледь впізнавані. Спотворені.
Вони плакали. А, може, сміялися.

Три силуети — як згустки. Вони спостерігають. Очі? Ні.
Присутність.
Один із них — більший. Від нього тягнеться ледь вловимий шепіт.
Не звук. Відчуття, що хтось знає твої думки, ще до того, як ти їх сформував.
Це була Сутність...впевнений, що воно дивилось та пропалювало мою душу наскрізь...

Кайден бачив...всяке, але думаю Ми дізнаємось щось іще разом із ним, а тому чекатимемо продовження пригод Кая у наступних розділах. Заговорились ми щось сьогодні...вітаю усіх із страсною п'ятницею, хоч це й не прям "свято", але всеодно вітаю Вас із дуже близьким святом - Великоднем...

З Вами був Ейс, до нових зустрічей!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Переможці конкурсу "Тіні листопаду"
Друзі, ще раз дякуємо всім авторам і читачам за участь у конкурсі - ви створили неймовірну атмосферу творчості та осінньої магії! Під час визначення переможців ми враховували не лише кількісні показники популярності творів,
100+ підписників ❤️❤️❤️
Ну це перше моє досягнення, і я щиро радію! Так, більшість це поки що автори, але ж погодьтеся нам подобаються круглі циферки! Всім щиро дякую за підписку, серденька та прочитання ❤️
Покликані: Вікторія та магія книг
Вітаю! Черговий випуск рубрики «Авторські спойлери та пояснення». Сьогодні поговоримо про тридцяту главу твору Покликані Можливо, ви вже помітили, що Вікторія більшість свого часу проводить у бібліотеці за читанням
Нова глава 18 до книги"Баланс світів"!
Вітаю всіх! Сьогодні вийшла нова глава 18 до книги "Баланс світів". Єнос отримує нові ідеї і взнає секрет про себе. Бажаю приємного читання і буду рада вашим відгукам.
Алексіс приготувала щось цікаве
Як вам цей красунчик?)) Завтра опублікую не один розділ, а два. І на то є причина)) Алексіс приготувала дещо цікаве для Дарія і не хочу тягнути до того моменту)) Дарій ледь помітно нахилився до мене. — І що саме? —
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше