Вітаю, шановні друзі! Мабуть, кожен автор стикався з якимись певними дискомфортами перед публікацією твору чи навіть під час презентації її перед своїми колегами. В цьому блозі я б хотів з вами поділитися своєю версією страхів авторів, усього їх буде п'ять, і до кожного буде міні-пояснення.
Що ж, тоді розпочнімо...
1. Страх бути неприйнятим.
На превеликий жаль, як би нам не говорили, що на кожен товар є свій покупець, а ми все рівно боїмось, що нас неправильно зрозуміють і... навіть будуть висміювати? Буду відвертим, через те, як я пишу - мене називали психічно-хворим, шизоїдом і навіть були моменти, коли моя писанина впливала на моє особисте життя. Сказати, що я вже не боюсь бути неприйнятим - це буде наглою брехнею.
2. А якщо родичі дізнаються?
На букнеті сидять чимало авторів, які мають дітей, але також є і самі діти від 14 до 19 років, батьки яких не знають про їхню творчу активність. Мої батьки знають, що я полюбляю писати, але не знають, що саме я пишу. Як правило, якщо родичі дізнаються про таке, то ми боїмось, що вони нас не зрозуміють і будуть вважати не нормальними.
3. Невдача
Те слово, яке постійно висить перед очима авторів і нагадує, що вони нічого не зможуть. Багато хто з авторів боїться припуститись помилок у творчості або просто боїться, що ледве не один з єдиних сенсів життя нічого їм не дасть: ані слави, ані успіху, ані пристасних фанатів, нічого. Мабуть, я цього боюсь більше всього, проте не так сильно, як наступне.
4. Кенселінг
В масовій медіа, як ми знаємо, розповсюджена такий вид горезвісної культури, як культура кенселінгу. Якщо коротко: ти сказав те, що могло не сподобатись масовій думці? Ми тебе скасовуємо, не читаємо творів і робимо усе, щоб з тобою не співпрацювали. Скажу я чесно, я доволі не терпляча людина, і можу багато чого сказати, що мені не подобається, через що у мене сильний ризик потрапити під їхню руку, а враховуючи проблематику моїх творів...
5. Популярність, яка може принести проблеми
Популярність - це добре. Але що занадто, то не є здравим. Я взагалі не вірю в те, що я стану популярним, але якщо вже уявити, то я і не дуже хочу. Мінімум особистого життя, люди про тебе ледве не все знають, а якщо щось і не сподобається - то твоїй родині можуть прилетіти погрози через твої помилки. Якщо вже і бути популярним, то тільки... помірно?
На цьому, власне і все. Мені цікаво почути ваші думки щодо страхів і, мабуть, вам теж є чим поділитись.
А також, я запрошую вас до свого ТГ-каналу, де є меми, інсайди та оновлення щодо моїх творів!
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСтрах невдачі. Але я й так не надто тут популярна то й боятися особливо не має чого.
Міраж Ночі, Ще не читала вашу книгу, але скажу одразу з чого почати - з обкладинки. Зразок у вас перед очима на головній сторінці БН. А далі дотримуватись порад, які написані в довідці для авторів. Це мінімум. який точно необхідний.
А що якщо родичі знають, ба навіть більше - я змушую їх читати і висловдювати свою думку, а сьогодні дізналася, що треба, щоб вони коменти писали, бо є люди, які зразу читають коменти, а потім читають книгу)))))))
Як на мене, то всі ці страхи - це нормальне явище, притаманне нормальній адекватній людині. Нічого не бояться тільки божевільні та фанатики. Тому всі названі побоювання сприймаю з розумінням. Головне - це бути в ладу з самим собою. Душевна рівновага дозволяє справитись з такими страхами й рухатись далі.
1-4 , як власне й 5 - це все саме про страх бути неприйнятим. Тобто суто авторів худліт стосується не більше, ніж не авторів худліт. З цим до психолога, якщо дійсно це страх, а не просте усвідомлення того, що це може статися. Знов-таки з будь-якою людиною, а не автором худліт.
Ми соціальні істоти, і маємо потребу в схваленні суспільства, але все суспільство не може всіх схвалити у всьому. І насправді важливо пам'ятати. що всім насправді плювати слиною на авторів і їхні книги. Тобто це не схвалення або несхвалення. це класичний пофіг.
Так що нема про що непокоїтись)
Рома Аріведерчі, Теж вірно. Якби ж я мав такий менталітет з самого початку, все було б краще. З іншого боку, краще таке опанувати пізніше, ніж ніколи
Чого я боюсь? Що не зможу розповісти нової історії. Що настане день, коли я зрозумію, що все - я написала вже все, що могла.
Хотіла написати, що піратство. Але тут із ним майже всі стикалися, звичайна справа. Хоч і неприємно дуже.
Ну а страх бути неприйнятим... думаю, скрізь знайдеться свій читач.
Це дійсно так є. Особливо у мене. Батьки мої не знають, що я пишу історії, лише вірші. Страхи та невдач бувають в мене часто.
Мелені Матхевен, Та я теж пишу під псевдонімом, як ви могли помітити
Напевно, прозвучить дивно, але у мене немає таких страхів. Якщо вам подобається писати, просто продовжуйте і насолоджуйтесь процесом. Яка різниця, якщо хтось про це дізнається? Вам не повинно бути соромно за те, що вам приносить задоволення. Бути неприйнятим? Ви ніколи не зможете всім вгодити, і те, що ви пишете твори не подібні до інших, це ще не ознака того, що з вами щось не так! У цьому і закладається наша унікальність. Не думайте про те, щоб підлаштовуватися під стандарти оточення.
Астрід Слей, Ов, дякую! Дуже приємно
Якщо чесно, мене дуже хвилює те, що я не можу приділяти багато часу активній рекламі книги. Щиро кажучи, я б дуже хотіла, щоб знайомі й родичі її прочитали — я ж вклала в неї частинку свого життя. Це не якийсь милий ромком, якщо що.
Мама, звісно, одразу б почала обговорювати відверті сцени — мовляв, “занадто”, — але, думаю, загалом їй би сподобалося. В душі ми всі трохи пошляки, тому вона оцінила б по-своєму. ?
Так, знаю, багато хто обговорюватиме моє творіння і з негативного боку. Але без цього ніяк — у кожного свій смак на книги ми не маємо підлаштовуватись. На кожен товар є свій покупець от і на мій колись знайдеться. Тим паче товар безкоштовний, лишень за коментар)))
Міраж Ночі, Я з вами згоден на всі сто. Я тут вже як місяць, і я можу сказати, що соромитись тут немає чого, тут всі свої і всі прийшли, щоб дати волю нашим фантазіям)
Другий пункт про мене :)
Та врешті-решт я сказала і мамі, і брату про те, чим я займаюся
Але я досі сподіваюся, що ніхто з них не прочитає те, що я пишу :)
(тим паче брат)
Кетрін Сі, У мене найдетальніше з родичів знаєш лише батько, бо він лояльно до цього ставиться.
Не скажу, що боюся цих пунктів, але мені був би неприємний кожен з них, окрім слави))) Я більше боюся, що так і не зможу завершити книгу через вічний брак часу. Дуже дуже хочу активно писати, але фізично не встигаю. Хоч звільняйся з роботи) Оце мій найбільший страх)
Тата Карел, О, до речі так. Я планував написати шість, але не міг згадати шосту причину… добре, що ви нагадали)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати