Вітаю, шановні друзі! Мабуть, кожен автор стикався з якимись певними дискомфортами перед публікацією твору чи навіть під час презентації її перед своїми колегами. В цьому блозі я б хотів з вами поділитися своєю версією страхів авторів, усього їх буде п'ять, і до кожного буде міні-пояснення.
Що ж, тоді розпочнімо...
1. Страх бути неприйнятим.
На превеликий жаль, як би нам не говорили, що на кожен товар є свій покупець, а ми все рівно боїмось, що нас неправильно зрозуміють і... навіть будуть висміювати? Буду відвертим, через те, як я пишу - мене називали психічно-хворим, шизоїдом і навіть були моменти, коли моя писанина впливала на моє особисте життя. Сказати, що я вже не боюсь бути неприйнятим - це буде наглою брехнею.
2. А якщо родичі дізнаються?
На букнеті сидять чимало авторів, які мають дітей, але також є і самі діти від 14 до 19 років, батьки яких не знають про їхню творчу активність. Мої батьки знають, що я полюбляю писати, але не знають, що саме я пишу. Як правило, якщо родичі дізнаються про таке, то ми боїмось, що вони нас не зрозуміють і будуть вважати не нормальними.
3. Невдача
Те слово, яке постійно висить перед очима авторів і нагадує, що вони нічого не зможуть. Багато хто з авторів боїться припуститись помилок у творчості або просто боїться, що ледве не один з єдиних сенсів життя нічого їм не дасть: ані слави, ані успіху, ані пристасних фанатів, нічого. Мабуть, я цього боюсь більше всього, проте не так сильно, як наступне.
4. Кенселінг
В масовій медіа, як ми знаємо, розповсюджена такий вид горезвісної культури, як культура кенселінгу. Якщо коротко: ти сказав те, що могло не сподобатись масовій думці? Ми тебе скасовуємо, не читаємо творів і робимо усе, щоб з тобою не співпрацювали. Скажу я чесно, я доволі не терпляча людина, і можу багато чого сказати, що мені не подобається, через що у мене сильний ризик потрапити під їхню руку, а враховуючи проблематику моїх творів...
5. Популярність, яка може принести проблеми
Популярність - це добре. Але що занадто, то не є здравим. Я взагалі не вірю в те, що я стану популярним, але якщо вже уявити, то я і не дуже хочу. Мінімум особистого життя, люди про тебе ледве не все знають, а якщо щось і не сподобається - то твоїй родині можуть прилетіти погрози через твої помилки. Якщо вже і бути популярним, то тільки... помірно?
На цьому, власне і все. Мені цікаво почути ваші думки щодо страхів і, мабуть, вам теж є чим поділитись.
А також, я запрошую вас до свого ТГ-каналу, де є меми, інсайди та оновлення щодо моїх творів!
12 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСтрах невдачі. Але я й так не надто тут популярна то й боятися особливо не має чого.
Міраж Ночі, Ще не читала вашу книгу, але скажу одразу з чого почати - з обкладинки. Зразок у вас перед очима на головній сторінці БН. А далі дотримуватись порад, які написані в довідці для авторів. Це мінімум. який точно необхідний.
А що якщо родичі знають, ба навіть більше - я змушую їх читати і висловдювати свою думку, а сьогодні дізналася, що треба, щоб вони коменти писали, бо є люди, які зразу читають коменти, а потім читають книгу)))))))
Як на мене, то всі ці страхи - це нормальне явище, притаманне нормальній адекватній людині. Нічого не бояться тільки божевільні та фанатики. Тому всі названі побоювання сприймаю з розумінням. Головне - це бути в ладу з самим собою. Душевна рівновага дозволяє справитись з такими страхами й рухатись далі.
1-4 , як власне й 5 - це все саме про страх бути неприйнятим. Тобто суто авторів худліт стосується не більше, ніж не авторів худліт. З цим до психолога, якщо дійсно це страх, а не просте усвідомлення того, що це може статися. Знов-таки з будь-якою людиною, а не автором худліт.
Ми соціальні істоти, і маємо потребу в схваленні суспільства, але все суспільство не може всіх схвалити у всьому. І насправді важливо пам'ятати. що всім насправді плювати слиною на авторів і їхні книги. Тобто це не схвалення або несхвалення. це класичний пофіг.
Так що нема про що непокоїтись)
Рома Аріведерчі, Теж вірно. Якби ж я мав такий менталітет з самого початку, все було б краще. З іншого боку, краще таке опанувати пізніше, ніж ніколи
Чого я боюсь? Що не зможу розповісти нової історії. Що настане день, коли я зрозумію, що все - я написала вже все, що могла.
Хотіла написати, що піратство. Але тут із ним майже всі стикалися, звичайна справа. Хоч і неприємно дуже.
Ну а страх бути неприйнятим... думаю, скрізь знайдеться свій читач.
Це дійсно так є. Особливо у мене. Батьки мої не знають, що я пишу історії, лише вірші. Страхи та невдач бувають в мене часто.
Мелені Матхевен, Та я теж пишу під псевдонімом, як ви могли помітити
Напевно, прозвучить дивно, але у мене немає таких страхів. Якщо вам подобається писати, просто продовжуйте і насолоджуйтесь процесом. Яка різниця, якщо хтось про це дізнається? Вам не повинно бути соромно за те, що вам приносить задоволення. Бути неприйнятим? Ви ніколи не зможете всім вгодити, і те, що ви пишете твори не подібні до інших, це ще не ознака того, що з вами щось не так! У цьому і закладається наша унікальність. Не думайте про те, щоб підлаштовуватися під стандарти оточення.
Астрід Слей, Ов, дякую! Дуже приємно
Якщо чесно, мене дуже хвилює те, що я не можу приділяти багато часу активній рекламі книги. Щиро кажучи, я б дуже хотіла, щоб знайомі й родичі її прочитали — я ж вклала в неї частинку свого життя. Це не якийсь милий ромком, якщо що.
Мама, звісно, одразу б почала обговорювати відверті сцени — мовляв, “занадто”, — але, думаю, загалом їй би сподобалося. В душі ми всі трохи пошляки, тому вона оцінила б по-своєму. ?
Так, знаю, багато хто обговорюватиме моє творіння і з негативного боку. Але без цього ніяк — у кожного свій смак на книги ми не маємо підлаштовуватись. На кожен товар є свій покупець от і на мій колись знайдеться. Тим паче товар безкоштовний, лишень за коментар)))
Міраж Ночі, Я з вами згоден на всі сто. Я тут вже як місяць, і я можу сказати, що соромитись тут немає чого, тут всі свої і всі прийшли, щоб дати волю нашим фантазіям)
Другий пункт про мене :)
Та врешті-решт я сказала і мамі, і брату про те, чим я займаюся
Але я досі сподіваюся, що ніхто з них не прочитає те, що я пишу :)
(тим паче брат)
Кетрін Сі, У мене найдетальніше з родичів знаєш лише батько, бо він лояльно до цього ставиться.
Не скажу, що боюся цих пунктів, але мені був би неприємний кожен з них, окрім слави))) Я більше боюся, що так і не зможу завершити книгу через вічний брак часу. Дуже дуже хочу активно писати, але фізично не встигаю. Хоч звільняйся з роботи) Оце мій найбільший страх)
Тата Карел, О, до речі так. Я планував написати шість, але не міг згадати шосту причину… добре, що ви нагадали)
Сподіваюся мої батьки ніколи не прочитають те, що я пишу)
А так підписуюся під кожним пунктом.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати