Знижка 20% !)

Історія для затишного вечора!:)

 

Легковажна і незалежна, вона завжди звикла покладатися тільки на себе. Випадковий роман із заможним, привабливим хлопцем колись здався їй лише пригодою — тимчасовим захопленням, про яке легко забути. Та коли на світ з’явився їхній син, вона вирішила приховати правду, будуючи власне життя далеко від батька дитини. Тепер, коли роки минули і доля змусила їх знову перетнутися, секрет, який вона так довго зберігала, може зруйнувати все. Як зустріне чоловік новину про сина? І чи вистачить їй сміливості прийняти всі наслідки прихованої правди?

https://booknet.ua/book/rozputnicya-b426328

⚡  Запрошую, та підписуйтесь. щоб не загубитися, або не пропустити цікаві новинки! ⚡

      А також запрошую до забутого старого) Хто ще не починав читати:)

— Макс! Відчиняй, ти, с*ко! — гупаю у двері так, що аж стіни здригаються. — Я знаю, що ти там! І ти там не сам!!!

 

Кулаки вже болять, але мені плювати. Страшенно хочеться, щоб ці чортові двері просто зникли, і я побачила обличчя цих двох мерзотників.

 

— Дайте хоч речі забрати! — вже майже кричу, відчай змішується з люттю.

 

Збоку висовується голова якогось діда в розтягнутій майці:

 

— Чого горланите?! Людям спати не даєте!

 

— Йдіть ви звідси! — огризаюся, навіть не дивлячись на нього.

 

Я знову смикаю дверну ручку, але, звісно ж, марно. Замок змінено. От суки.

 

— Макс, ти совість зовсім просрав разом із своїми гантелями?! — знову гримаю кулаком по дверях. — Я цю квартиру оплачую, а ти там розклався з нею?!

 

За спиною починається спектакль: сусіди повисовувалися з дверей. Невеличка бабця в халаті з химерним квітковим візерунком спирається на косяк дверей:

 

— Боже, дитино, що тут таке?

 

— Та тут таке, що хоч у поліцію дзвони! — гаркаю, розвертаючись до неї.

 

— Якщо не заглохнете, я сама туди подзвоню! — оголошує вона і демонстративно притискає до грудей телефон.

 

— От і прекрасно! Подзвоніть! Бо мене додому не пускають! — фиркаю, різко змахуючи рукою.

 

Але раптом мене осіняє... Квартиру я не оплатила!

 

 

 

 Запрошую до прочитання! Чуже сімейне життя воно таке, як сутінкі, в кущах) 

 

Посилання клікабельне :)

https://booknet.ua/book/poverni-mene-b432846

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Типурецензія "Божевільний коханець" Джулії Паркер
У межах марафону «Прочитай мене» я прочитала перші десять глав «Божевільного коханця». І ця книга поставила мене в цікаве становище: як автор я бачу в тексті моменти, які хотілося б допрацювати, а як читач —
Нещоденний щоденник №4 та дядя Льова✨✨✨
Вітаю всіх і бажаю мирного неба! Я сьогодні трохи зайнятий, тож про події в моєму авторському житті та творах розповість мій родич з Одеси — дядя Льова. Він у мене любить казати те, що думає, а як подумає, що сказав не те,
Чернетка наших почуттів. Спойлер та візуал
Давно я не робила блогів зі спойлерами до історії «Чернетка наших почуттів», треба виправлятися :D)) Ось невеликий уривок та візуал до завтрашньої глави. Приємного читання. Вечірні читання просто неба організатори
Знижки на пригоди з романтикою!
Я сьогодні з двома знижками на дуже захопливі історії! Та в мене вони всі захопливі! Повірте)) (сором'язливо почервоніла і прикрила очечки, але виправляти не буду). Перша книга - для любителів драконів! Там їх мало не буде.
Містхейвен. ВІзуал КІллІана)
​Всім привіт! ​Знаю, як Букнет любить з часом перетворювати красиві арти на дивні набори символів та ієрогліфів. Чи то тільки в мене таке? ​Щоб ця краса не зникла назавжди у цифровому небутті, вирішила зібрати всі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше