Знижка 20% !)

Історія для затишного вечора!:)

 

Легковажна і незалежна, вона завжди звикла покладатися тільки на себе. Випадковий роман із заможним, привабливим хлопцем колись здався їй лише пригодою — тимчасовим захопленням, про яке легко забути. Та коли на світ з’явився їхній син, вона вирішила приховати правду, будуючи власне життя далеко від батька дитини. Тепер, коли роки минули і доля змусила їх знову перетнутися, секрет, який вона так довго зберігала, може зруйнувати все. Як зустріне чоловік новину про сина? І чи вистачить їй сміливості прийняти всі наслідки прихованої правди?

https://booknet.ua/book/rozputnicya-b426328

⚡  Запрошую, та підписуйтесь. щоб не загубитися, або не пропустити цікаві новинки! ⚡

      А також запрошую до забутого старого) Хто ще не починав читати:)

— Макс! Відчиняй, ти, с*ко! — гупаю у двері так, що аж стіни здригаються. — Я знаю, що ти там! І ти там не сам!!!

 

Кулаки вже болять, але мені плювати. Страшенно хочеться, щоб ці чортові двері просто зникли, і я побачила обличчя цих двох мерзотників.

 

— Дайте хоч речі забрати! — вже майже кричу, відчай змішується з люттю.

 

Збоку висовується голова якогось діда в розтягнутій майці:

 

— Чого горланите?! Людям спати не даєте!

 

— Йдіть ви звідси! — огризаюся, навіть не дивлячись на нього.

 

Я знову смикаю дверну ручку, але, звісно ж, марно. Замок змінено. От суки.

 

— Макс, ти совість зовсім просрав разом із своїми гантелями?! — знову гримаю кулаком по дверях. — Я цю квартиру оплачую, а ти там розклався з нею?!

 

За спиною починається спектакль: сусіди повисовувалися з дверей. Невеличка бабця в халаті з химерним квітковим візерунком спирається на косяк дверей:

 

— Боже, дитино, що тут таке?

 

— Та тут таке, що хоч у поліцію дзвони! — гаркаю, розвертаючись до неї.

 

— Якщо не заглохнете, я сама туди подзвоню! — оголошує вона і демонстративно притискає до грудей телефон.

 

— От і прекрасно! Подзвоніть! Бо мене додому не пускають! — фиркаю, різко змахуючи рукою.

 

Але раптом мене осіняє... Квартиру я не оплатила!

 

 

 

 Запрошую до прочитання! Чуже сімейне життя воно таке, як сутінкі, в кущах) 

 

Посилання клікабельне :)

https://booknet.ua/book/poverni-mene-b432846

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Рік на Букнет.
Всім привіт! Трохи із запізненням, але вчора виповнився рівно рік, як я автор на Букнеті. Ну що ж, згадаймо, як усе починалося. Але спочатку я хочу подякувати своїм читачам. Безмежно вдячна вам за те, що читаєте та коментуєте!
Тиждень до Різдва Анастасія Пармська
Випадково знову заглянув на марафон Елани Чунту. і тут натрапив на книгу Анастасії Пармської "Тиждень до Різдва". Отже,дівчина після того, як її зрадили,повертається до села і хоче продати свій будинок. Звісна річ,
Момент із четвертого розділу, анімований ~
Що для мене означає книга?
Коли я почала писати тут, то вперше по-справжньому замислилася над тим, що для мене означають книги. Для мене книга — це не лише історія чи джерело знань. Це маленький світ, у який ми тікаємо, коли реальність стає надто
Не жахайтеся зими, дорогенькі
Останнім часом, упродовж кількох місяців, українців посилено залякують «страшною» зимою, що буцімто невідворотно на всіх нас, бідолаг, винищувально насувається. Звісно,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше