Хто любить епоху регентства - вам сюди!

✨ Новинка у циклі «Серця братів Рокстон» — роман «Ти — мій гріх» вже тут! 

Дорогі читачі,
Хочу поділитися з вами: вийшов мій новий історичний роман «Ти — мій гріх» — друга книга з циклу «Серця братів Рокстон».

Роман написаний у дусі епохи Бріджертонів - аристократії періоду регентства. Якщо вам близька атмосфера аристократичної Англії, маскаради, світські інтриги, заборонену пристрасть і дуелі не тільки шпаг, а й поглядів - ця історія для вас. 

У центрі сюжету — зухвалий і харизматичний Ніколас, якого у вигнанні змушують видавати себе за сільського священника. Він і уявити не міг, що в цій глушині зустріне Джину Вудвілл — норовливу й гостру на язик доньку графа, яка зовсім не поспішає виходити заміж заради вигідної партії. Але доля, пристрасть і обман готують для них непрості випробування, пройти які зможуть лише справжні почуття.

⚠️ Важливо: хоча кожен роман розкриває окрему історію кохання, я щиро рекомендую починати з першої книги«Усі шляхи ведуть до тебе», щоб не порушити хронологію подій і глибше зануритись у характери братів Рокстон. 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Все пішло шкереберть...
Від своєї репутації не втечеш. Особливо, якщо твоя репутація - це скандальна столична інтригантка, яку ненавиділо пів двору. Сьогоднішній розділ це справжній холодний душ для нашої героїні. Тільки-но Вівіан почала
Продуктивного ранку ✨
Раночку✨ сьогодні буду намагатися додати новий розділ "Чорного Вирію") Всім мирного і тихого дня!
Вони пройшли довгий шлях.
https://booknet.ua/book/proekt-haos-b455010 Від першої співбесіди й незручкових розмов — до довіри, кохання, заручин і весілля. Було багато випробувань: страхи, помилки минулого, непрості зустрічі, сімейні таємниці й моменти, коли здавалося,
Як пережити першу ніч в глушині???
Вже 9 розділів на сайті! ✨ Наша Вівіан нарешті пережила свою першу ніч у Сонячній Лощині. І, скажемо чесно, це було те ще випробування. Жодних м'яких перин, жодного особистого простору чи звичного комфорту, тільки жорстке
Чи згасає натхнення без зворотного зв'язку?
Інколи ловлю себе на думці, що натхнення стає тихішим, коли не відчуваєш відгуку. Ніби починаєш сумніватися: а чи потрібні комусь твої слова, твої історії, твої думки? І тоді виникає інше запитання. Можливо, це ще один іспит?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше