З Ноксом покінчено

А це значить... час пакувати валізи до темного містичного Бостона! Ви ж сумували за Басом, еге ж? Але спочатку нам доведеться його... розшукати.

(якщо не читали Кігті та похіть, бігом виправляйте це, бо в цьому шматочку купа спойлерів)

Я якраз звелась на ноги й відійшла від стійки, коли з’явилась фейка. Минулого разу, коли мені знадобилось передати повідомлення ведмедям, ми з нею не перетнулися. Авжеж я не прикликала того балакучого демона, а прийшла до бармена-бабая. Дати інкубу привід постійно згадувати про щось? Ні. Нізащо.

Втім, як виявилось, пам’ять в нього закоротка, якщо зараз мені довелось припхатись сюди знову, щоб відшукати його.

Притискаючи до грудей вазу з трояндами, ворожка прямувала до столика з райдужною накидкою, який займала під час своїх сеансів, але, стикнувшись зі мною, завмерла. Вклякла на місці, як трапляється, коли зненацька під час прогулянки в лісі наштовхуєшся на хижака й боїшся привертати його увагу. Чи її.

Разом з розтуленим ротом заслабли й руки фейрі. Ваза впала на підлогу, розлітаючись друзками, викликавши ошелешений зойк бабая, а майже оксамитові чорні троянди біля її ніг в тканинних м’яких капцях зі сріблястим гаптуванням розляглися немов перед надгробком.

— Жива... — ледве вимовила вона. Самими губами. Майже видихнула. З острахом.

Я придивилась до неї уважніше. Виразніше. Таким поглядом, ніби для мене вона вже мертва. Або ж буде мертва, якщо не триматиме язика за зубами.

Й приклала вказівний палець до вуст, наказуючи мовчати.

Летіс Леклер, чи як там її звуть, лише кивнула, решта її тіла не поворухнулася, напевне, вона боялася, що це змусить мене затриматися. Що я розціню будь-який її жест як загрозу.

Вона відтанула в момент, коли до неї підбіг бабай, а я вийшла за двері бару. Озирнулася крізь плече, споглядаючи на те, що коїться всередині. Нічогенька така компанія зібралась біля Береніс Арнуа.

Але мене цікавив лише один з її приятелів.

Інкуб, який обіцяв деякі послуги в обмін на допомогу. Саме час скористатись його пропозицією та нагадати про нашу угоду.

І я збиралась дістати його навіть з-під землі, щоб він віддав свій борг.

 До речі, з Ноксом не все так погано, як може здатися з назви. Ми лише його прилаштували, і, доки ми не поринули в криваву атмосферу таємниць й помсти, можете зазирнути до нього з Мейбл та привидами... Якими привидами? Це ж не фентезі... А от читайте, й дізнаєтеся: Порятунок Нокса Беннета