Новинка... номер два)

Вітаю, любі читачі і гості сторіночки)

Моя історія про Артура Боха продовжується, нагадаю, що оновлення “переїхали” на ранок, і тепер розділи будуть з'являтися щодня о сьомій ранку. 

І…. тепер о сьомій ранку будуть з'являтися ще й оновлення другої новинки)) 

Несподівано, так ))

Щодо новинки-2, пам'ятаєте розважливого юриста Дмитра з історії “Офіціант-мільйонер”? Нова сторі буде саме про нього) 

Знайомтесь) 

Аня мріяла про відпустку в Карпатах все життя. Але точно не про те, що отримавши омріяні ключі від шале і тишу – знайде у власному ліжку... сонного роздягненого чоловіка. А він нікуди йти не збирається, більш того, вважає що це шале – його. А ще вони, виявляється, мають значно більше спільного, ніж спочатку здалося. І обоє налаштовані боротись до кінця. 

Аня поставила сумку в коридорі, пройшла у спальню, і… завмерла.

На ліжку, акуратно вкритому картатим пледом, хтось спав. Роздягнений. У її ліжку. У ЇЇ шале! На животі, займаючи майже все ліжко, а з одягу – лише спортивні червоні “боксерки”, що від сну майже сповзли. 

Його засмага ідеально, наче з солярія, огортала все треноване, кремезне тіло зовсім трішки з зайвою вагою, але це його не псувало, а робило лише апетитнішим. 

На ключицях – сліди сонця, на плечах – рельєф, що змушує відводити погляд, аби не зависнути. Він був не просто гарним – він був втіленням тієї небезпечної привабливості чоловіків, яка завжди ускладнює життя.

Світло-каштанове, трохи хвилясте волосся спадало на лоб, наче тільки-но зняв шапку. Декілька днів щетини підкреслювали вилиці та щелепу, надаючи обличчю дикого, невідполірованого шарму. Його губи – повні, злегка привідкриті в солодкому, глибокому, явно, раз не почув, як вона зайшла, сні – здавались надто чуттєвими як для чоловіка.

– Ти хто, чорт забирай?! – надто високо, голосом, що от-от зірветься, спитала Аня. 

А потім він розплющив очі…
Карі. Глибокі, мов осінній ліс після дощу. І в них – подив. І цікавість.

– Це я мав би питати, – хрипко мовив він, і його голос був теплішим за ковдру. – Ти що тут робиш у МОЄМУ номері? Це, типу подарунок від закладу? То йди сюди, – поплескав недвозначно рукою по пледу поряд з собою, солодко потягнувшись. 

Щоб читати нову історію натискайте тут. І… автор потребує ваших відгуків і вподобайок)  

Приємних вражень!

***

І нагадую про свої соцмережі. Там бувають анонси і розіграші) А ще, в тг-каналі, візуали, які трішки не відповідають політиці блогу. Щоб підписатись на сторіночку – натискайте картинку соцмережі.