Усім привіт, любі друзі! В даному блозі я б хотів з вами поговорити/вам розповісти детальніше про мій magnum opus - "МІЛІТАРИСТИ". Що ж саме я б хотів зачепити? А хотів би я зачепити лиш один аспект твору... ні! Навіть не один, а кілька: проблематика, висміювання всього, іронізована жорстокість. 

(Ох, дідько, таке враження, наче пишу наукову статтю). Розпочнімо!

Коли я вперше сідав над МІЛІТАРИСТАМИ, то задумував свій твір, як висміювання політичної влади (попередньої української влади, якщо раптом виникнуть питання) у перемішці з спекуляціями, якою б Україна могла б бути при нормальній владі у незвичній нам ідеологічної форми правління. Повстає питання: а чи дійсно нормальна ця влада? У творі описується дійсне ставлення уряду до населення: репресії, цензури, перетворення країни в поліцейську державу, корумпована влада, надмірні показники злочинності на Троєщині вулицях УНТР, а вбивство - це ніщо інше, як один з видів бізнесу на ряду з проституцією. Саме висміявши владу і внутрішньополітичну ситуацію - я очікував, що люди відкриють очі на проблеми, що не варто жити під рожевими окулярами. 

Але ми не говоримо тільки про політику, ми також говоримо і про моральні цінності. Як ми знаємо, у кіберпанку є таке поняття - "High Tech - Low Life", з цим поняттям ми можемо забути про моральні цінності. Не тільки в УНТР, а й у світі, де мораль - це ніщо інше, як елемент дитячої казки, а ситуації, які морально здорову людину ледве не зведуть з глузду. На превеликий жаль, в нашому світі ми поступово наближаємось до таких реалій. Головні герої, звісно ж, ставлять собі питання: "А для чого ми вбиваємо?", на що вони завжди отримують одну відповідь: "Або ми, або вони", якщо інакше кажучи - закони природи.

А в чому полягає іронізована жорстокість? Жорстокість - це доволі така дивна річ, як гавайська піца. Хтось її любить і всі вважають її божевільним, а хтось не любить - і він нормальний. А я вирішив зробити неабияку помірність, під час якої, навіть би фанатики жорстокості поставили запитання: "А що це таке?". У творі чимало жорстоких моментів, якби твір був абсолютно серйозний - я б описував їх в деталях, та твір і серйозний, і несерйозний водночас. Іронізована жорстокість полягає у найбезглуздіших та найжорстокіших смертях, аби у читача виникли змішані почуття. Взяти наприклад момент з "Пацифісту чи Нігілісту?": Деодатус щадить свою жертву, щоб її потім миттєво роз'їхала вантажівка на швидкості 150 км/год. І які у вас почуття б виникли на місці читача? Цю іронізовану жорстокість, якщо коротко, я загалом використовую лиш для експерименту.

Загалом, це були усі спекуляції щодо мого твору... а з вами був простий і дружелюбний Феодот. Чао!