Блог Другий "Місце де не видно сонця"
Привіт тим, хто випадково натрапив на цю історію чи є моїм читачем.
Усе варто починати з того, що відчуваєш. А на момент "до початку написання історії" я відчував... порожнечу. Химерну, глуху, мовчазну. І саме вона підказала мені перші хвилини світу, у якому народився Кайден Рейвенкрофт.
Світ, що, здається, давно втратив орієнтири. Де навіть світло ліхтарів здається підозрілим, а тиша має власну вагу. Історія народилася не з грандіозної ідеї, а з емоції — відчуття втоми, відчуття, що ти не є почутим, але водночас — впертої жаги досягти і пізнати найкраще із емоцій у цьому побитому усіма житті.
Це не лише про магію чи експерименти чи загадкову "енергію-панацею" як "макгафін". Це про вибір, про те, коли доводиться обирати між тим, що правильне, і тим, що необхідне. Я хотів створити історію, яка не буде диктувати істини, а дозволить запитати себе: «а як би я вчинив?»
Коли з’явився Кайден, я не одразу зрозумів, хто він. Але чим глибше занурювався в його світ, тим чіткіше бачив його силует. Іноді він нагадував мені самого себе в складні моменти: коли здається, що весь світ валиться, але ти все одно встаєш. Мовчки. Ідеш. Шукаєш.
«Над обрієм безодні» — не просто назва. Це, радше, стан. Я впевнений, що такі як я, які кожен вечір зтикаються із власною безоднею думок, думаючи над якими маєш за мету "не провалитись туди". Це історія про тих, хто балансує на межі. Хто щодня ризикує втратити себе заради інших: заради родини, заради тих, кого любиш чи тих, хто не втрачає у тебе віри. Хто використовує силу, яка може знищити, аби зберегти хоча б крихту надії.
Натхнення? Іноді його нема. І тоді ти просто пишеш, аби знову знайти себе. Але іноді достатньо дивного сну, запаху вуличного дощу або випадкової фрази на зупинці, щоб історія знову ожила. І ти вже не пишеш її — вона веде тебе. У цьому мені особисто допомагає багато чого...з банального — музика.
Дякую, що читали цей пост. Попереду — більше. Більше історій, більше персонажів, більше...всього. Розділ під загадковим номером "V", який вийде 14 квітня стане переломним моментом для історії...це кінець такого "першого(пілотного) сезону" із історії Кайдена Рейвенкрофта...
До нових зустрічей!
З вами був Ейс.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе так глибоко (без іронії). І не так часто зустрінеш людину, яка знає, що таке "макгафін")))
Натхнення вам.
Чарівна Мрія, Дякую! Я колись слухав блог письменницький і випадково почув це слово та й потім шукав його. Цікава історія тоді сталась, банально тому що була третя година ночі…?
Тому, старатимусь і надалі!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати