Улюблений книжковий герой

Привіт, усім!

 

Сподіваюся, у вас усе добре, бо в мене за вікном — лапатий сніг... І я, чесно кажучи, йому зовсім не рада. Хочеться сонечка, тепла. Тим паче, абрикоса вже почала цвісти, а тепер її просто обсипле снігом, і про врожай абрикосів чи персиків, мабуть, можна буде забути. Ех...

 

Але я прийшла до вас не про погоду говорити — давайте поговоримо про книжкових героїв! Напишіть у коментарях, хто ваш улюблений герой — чи то з книги, яку ви прочитали, чи, можливо, з тієї, яку написали самі.

 

Я почну. Один з моїх улюбленців — Михась, герой з мого циклу «Сила довіри». Він з’являється у трьох книгах. У першій — його історія наповнена не взаємним коханням. У другій — він бореться з власними почуттями і, зрештою, знаходить справжнє кохання. А в третій — вже зовсім інший: тато, друг, опора.

 

Чому він мені так близький? Бо характером Михась дуже схожий на мого чоловіка. Я справді трохи списувала його з нього. Він у мене вийшов розсудливий, турботливий, спокійний... І здатен пожертвувати власною мрією заради щастя коханої. Його особлива історія — у книзі

«Довіра у твоїх обіймах»

 

А тепер — ваша черга! Поділіться в коментарях: який герой вам найближчий, і чим він вам запам’ятався?

 

До зустрічі на сторінках історій!

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Кетрін Сі
10.04.2025, 14:55:22

Якщо брати до уваги мої книги, то для мене це точно Джером з "Дозволь мені залишитись на ніч" (назву варто змінити, бо вона мені трохи вже здається не актуальною до сюжету). Але саме чомусь він мені так подобається, що навіть не описати словами.
А взагалі, якщо так думати, то я не люблю писати, і читати, книги де ггерої повний токсік і ред флаг. А ще, не люблю коли автор пишуть сцени де він буквально знущається над героїнею і потім в кінці вона все пробачає йому... В мене жахливі стосунки з такими книгами...

Вікторія Вецька
10.04.2025, 15:07:16

Кетрін Сі, Дякую, що поділилася)) в мене теж стосунки з такими книгами не дуже, тому і Тимурка робила не сильним поганцем)), але якщо хочеться змінити назву, значить так воно і потрібно, бо я до історію, що пишу тричі назву змінювала і один раз сюжет з іменами))

avatar
Марина Тітова
10.04.2025, 14:34:43

Цікаву тему підняла))
У мене улюблених персонажів зі своїх книг або чужих у цілому багато, бо я часто дивлюсь крізь рожеві окуляри на них)) А от найулюбленіших мало)
З твоїх героїв я теж, певно, Михася виділю, бо він спокійний, а я люблю спокійних людей, але у житті таких зустрічаю насправді не так і часто))
А зі своїми героями у мене до кожного велика любов, але своєрідна, бо безумовна якась (певно, як материнська навіть) і виділити когось одного взагалі не можу) Просто зазвичай можу любити тимчасово більше тих героїв, яких веду у процесі))

Вікторія Вецька
10.04.2025, 15:01:25

Марина Тітова, Дякую, що поділилася!)) Я теж зазвичай на персонажів дивлюся з теплом, тому виділити когось з інших книг мені вкрай важко. Але твій Сашулька мені дуже сподобався — щось у ньому є таке особливе. І Гнатик цікавий)) Звісно, я кожного свого героя люблю по-своєму, але Михась мені чомусь відгукується найбільше)))

Спробувала згадати хто ж мені подобається з книжкових героїв ( не моїх) і зрозуміла що мені подобаються книги, а не персонажі :-)
Насправді, я як вкрашилася років у 12-13 в Атоса з "Трьох мушкетерів", так цей типаж героя і залишається моїм улюбленим. Інтроверт, травмований попередніми стосунками, багатий, знатний, талановитий, він байдужий до влади і уникає виконання обов'язків, яких від нього очікує суспільство, замість цього займається якоюсь фігнею. От власне про таких героїв тепер я сама пишу. І ще робота, більшість моїх гг, так само як Атос, мають досить зрозумілу роботу в сучасному розумінні цього слова ( а я таке не часто бачила у жанрі фентезі). От тільки такого ганебного факту біографії як вбивство жінки я для своїх героїв уникаю. Вони взагалі рідко когось вбивають, а якщо й доводиться, то старанно рефлексують на цю тему.
Для мене завжди улюблений герой, це той про якого я пишу саме зараз. Бо саме на нього я дивлюся закоханими очима героїні.

Вікторія Вецька
10.04.2025, 14:03:01

Анастасія Костюк-Рой, Дякую вам за такий щирий коментар, дуже цікаво було читати!)) Атос — справді яскравий образ, і я розумію, чому він запав у душу. Взагалі, мені подобається, як ви описали свій улюблений типаж героя — з глибиною, непростим минулим, але живий і справжній. Погоджуюся з тим, що ви сказали про героїв: я теж завжди найбільше люблю того, про кого пишу саме зараз. Бо тоді я дивлюся на нього очима героїні, але все є один, який досі не відпускає)) Фентезі я сама тільки читаю і лише за бажанням, але завжди цікаво бачити, як автори вплітають у цей жанр щось своє, особливе. Дякую, що поділилися))

avatar
Інна Турянська
10.04.2025, 12:34:20

Привіт)) якщо з твоїх, то мій улюблений герой це Тимур)) я люблю веселих і позитивно налаштований, а він ще й добрий і гарненький ❤️

Вікторія Вецька
10.04.2025, 13:53:32

Інна Турянська, Привіт) , можна було і не з моїх, але рада, що тобі подобається Тимурка, сподіваюся, героїня наступної книги тобі теж сподобається, бо вона весела позитивна, і постійно забуваюся це слово, " авантюрна" ❤️

Інші блоги
Рецензія на книгу Походеньки вусатого няньки
Походеньки вусатого няньки від Яніна Фенікс Рецензія написана в рамках марафону від Тетяни Грищак. Ця книга — невеликий, теплий та кумедний дитячий оповідання, розказаний від імені кота. Головний герой із
Сектор тиші
КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ ЧИ ЛИШЕ ПАУЗА? Історія «Сектор тиші» дійшла своєї фінальної точки. Ревен, поки що, зупинений. Станція мовчить. Світ продовжує жити так, ніби нічого не сталося. Але тиша — це не завжди спокій. Ця
Я трохи засмучена
Сьогодні одна авторка Анна Лінн , і велика їй дяка за це, звернула мою увагу на те, що мої книги не можна знайти за пошуком. Я одразу ж перевірила і так дійсно. Всі мої роботи, а це майже половина, які мають меньше
М(ж)к. Чи вірите ви своїм снам?
Привіт, народе! Сни - це щось незбагненне. Ми ніколи не знаємо повного його значення, навіть перевіряючи з купою словників та перепитуючи у знаючих людей. І чи взагалі сни щось значать? Як гадаєте? Інколи мені хочеться
Гра Чи Бажання?
Адріан Анжелворд & Маргарита Сухина " ІСТОРІЯ. ЯКА НАПИСАНА (НЕ) НАМИ" : Олівер сидів на канапі огорнутий, у не зав'язаний на поясі блакитний халат з візерунками... ....Він був настільки заглиблений
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше