Усім привіт, любі друзі. В цьому блозі я хотів би поділитись з вами, як я дійшов до письменництва? Час від часу я писав різні причини в коментарях, але щоб не влаштовувати вам ARG з пошуку причин, я вам розпишу це тут в хронології. Ну... раптом комусь цікаво :Р
Почнімо!

2018 рік - початок
Мені тоді було дванадцять років і я дуже сильно фанатів по всесвіту SCP. Настільки сильно я фанатів, що писав різні короткі розповіді та власних SCP об'єктів у відомому (тоді) застосунку "Amino". Там, відповідно, я брав участь у текстових рольових іграх, де я відігравав своїх персонажів... і саме так я створив головного героя "Окульто-сапіенса" - Генріха-Джеймса Волтерса, який пройшов чимало змін... від науковця американця і до ображеного британця (яким він є зараз, але згодом дізнаєтесь). 
2022 рік - активна фаза
Для багатьох українців цей рік є найболючішим, і я не виняток. Оскільки мені не було що робити і я був дуже сильно пригніченим, до того ж моя бурна фантазія працювала сильно... то єдиний шлях, як я міг себе заспокоїти - це письмо. Моїм найпершим твором був "Технократ", але перлиною (принаймні я так думав) був роман про війну - "Людям не властиво змінюватись, але війна змінює їх". Далі, у мене відбувся творчий застій.
2023-2024 рр. - нове життя
Коли я закінчив школу та вступив до ЗВО своєї мрії, я думав, що було б непогано і почати писати все з чистого аркушу паперу. В першу чергу, я мав визначити для себе хобі, до того ж, я тоді фанатів від відеогри "Cyberpunk 2077" (цікавий факт: я перепройшов її 32 рази) і хотів створити щось своє. І я замислився: "А якщо б в Україні була технократія? Чи можливий кіберпанк в Україні?", - і переглянувши різноманітні твори та ігри цього жанру, я відкинув найбанальніші концепти: люди проти ШІ, повстання роботів... ні. Я визначив для себе, що кіберпанк - це, в першу чергу, бротьба з режимами та про втрату людяності в державі, яка нині асоціюється, як одна велика машина суспільства. Головні герої вимушені або боротись з системою, або бути слухняними цуциками... усе залежить від їхніх цілей. Але знаю я одне: ніяких щасливих кінців. Такий висновок я зробив через те, що щасливі кінцівки - лише в казках або любовних романах (сорян, якщо серед підписників є фанати цього жанру, не хотів образити), але аж ніяк не в кіберпанку.

Власне... вирішився я з хобі і почав думати над концептом. Так я і створив "МІЛІТАРИСТІВ", а до цього - я познайомився з чудовими людьми, з якими я зараз дружу (якщо ви це читаєте, а ви тут є, то я вас обожнюю) і які є моїми бета-рідерами. Вони читали мої твори, вказували на помилки і... казали мені продовжувати писати, і що неодмінно мої твори стануть хітом. Це мене настільки замотивувало, що я створив власний канал і публікував туди розділи (я його закрив і переїхав на інший). Звісно, були і люди, які недолюблювали мої твори, але не без хейтерів, еге ж?

2025 рік - продовження нової ера і життя на Букнеті
Власне, тут ні про що говорити. Почався рік, дізнався про букнет і шкодую, що я не знав про нього раніше. Але можу сказати точно, що ви - круті і талановиті письменники, і я щиро сподіваюсь продовжити свою діяльність, допоки я не досягну своєї мети.

А яка ж у мене мета? Я хочу змінити цей світ на краще місце! Я хочу дати людям ті емоції, які вони прагнуть, дати їм уроки і зрозуміти, що в цьому світі усе можливо... головне лиш захотіти!

Я вам дякую за увагу!