Як я дійшов до такого?
Усім привіт, любі друзі. В цьому блозі я хотів би поділитись з вами, як я дійшов до письменництва? Час від часу я писав різні причини в коментарях, але щоб не влаштовувати вам ARG з пошуку причин, я вам розпишу це тут в хронології. Ну... раптом комусь цікаво :Р
Почнімо!
2018 рік - початок
Мені тоді було дванадцять років і я дуже сильно фанатів по всесвіту SCP. Настільки сильно я фанатів, що писав різні короткі розповіді та власних SCP об'єктів у відомому (тоді) застосунку "Amino". Там, відповідно, я брав участь у текстових рольових іграх, де я відігравав своїх персонажів... і саме так я створив головного героя "Окульто-сапіенса" - Генріха-Джеймса Волтерса, який пройшов чимало змін... від науковця американця і до ображеного британця (яким він є зараз, але згодом дізнаєтесь).
2022 рік - активна фаза
Для багатьох українців цей рік є найболючішим, і я не виняток. Оскільки мені не було що робити і я був дуже сильно пригніченим, до того ж моя бурна фантазія працювала сильно... то єдиний шлях, як я міг себе заспокоїти - це письмо. Моїм найпершим твором був "Технократ", але перлиною (принаймні я так думав) був роман про війну - "Людям не властиво змінюватись, але війна змінює їх". Далі, у мене відбувся творчий застій.
2023-2024 рр. - нове життя
Коли я закінчив школу та вступив до ЗВО своєї мрії, я думав, що було б непогано і почати писати все з чистого аркушу паперу. В першу чергу, я мав визначити для себе хобі, до того ж, я тоді фанатів від відеогри "Cyberpunk 2077" (цікавий факт: я перепройшов її 32 рази) і хотів створити щось своє. І я замислився: "А якщо б в Україні була технократія? Чи можливий кіберпанк в Україні?", - і переглянувши різноманітні твори та ігри цього жанру, я відкинув найбанальніші концепти: люди проти ШІ, повстання роботів... ні. Я визначив для себе, що кіберпанк - це, в першу чергу, бротьба з режимами та про втрату людяності в державі, яка нині асоціюється, як одна велика машина суспільства. Головні герої вимушені або боротись з системою, або бути слухняними цуциками... усе залежить від їхніх цілей. Але знаю я одне: ніяких щасливих кінців. Такий висновок я зробив через те, що щасливі кінцівки - лише в казках або любовних романах (сорян, якщо серед підписників є фанати цього жанру, не хотів образити), але аж ніяк не в кіберпанку.
Власне... вирішився я з хобі і почав думати над концептом. Так я і створив "МІЛІТАРИСТІВ", а до цього - я познайомився з чудовими людьми, з якими я зараз дружу (якщо ви це читаєте, а ви тут є, то я вас обожнюю) і які є моїми бета-рідерами. Вони читали мої твори, вказували на помилки і... казали мені продовжувати писати, і що неодмінно мої твори стануть хітом. Це мене настільки замотивувало, що я створив власний канал і публікував туди розділи (я його закрив і переїхав на інший). Звісно, були і люди, які недолюблювали мої твори, але не без хейтерів, еге ж?
2025 рік - продовження нової ера і життя на Букнеті
Власне, тут ні про що говорити. Почався рік, дізнався про букнет і шкодую, що я не знав про нього раніше. Але можу сказати точно, що ви - круті і талановиті письменники, і я щиро сподіваюсь продовжити свою діяльність, допоки я не досягну своєї мети.
А яка ж у мене мета? Я хочу змінити цей світ на краще місце! Я хочу дати людям ті емоції, які вони прагнуть, дати їм уроки і зрозуміти, що в цьому світі усе можливо... головне лиш захотіти!
Я вам дякую за увагу!
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПисати я почав у Вашому віці. Мета у Вас цікава, але як я зрозумів, то легше створити свій "кращий" світ, аніж намагатися змінити цей світ.
Не втрачайте наснагу. Перешкоджайте демотивуючі фактори. Владного пера.
Валерій Калінов (Demolition), Краще створити свій світ, щоб люди могли читати, розуміти проблеми нашого світу - і прагнути до змін. Дякую!
Дев’ятнадцять років?!
Блін, я вам давала не менше 25-ти по блогах. Здивували )))
Чарівна Мрія, Абсолютно згоден! Не дарма у мене руки «свербіли» в малому віці)
32 рази пройти Кіберпанк? Я ще й підозрюю - до виходу усіх патчів.) Мене вистачило на 2 рази, але гра дійсно владна.
У Мілітаристах відчувається легкий подих Кіберпанку + Драйв + Хотлайн Маямі, але це особисто мені. В будь-якому випадку воно сприймається як любовний цілунок іконічним штукам, як щось, що класно лягає на реалії умовної України майбутнього.
Щодо хеппі-ендів... є історії, де кінець повинен ламати хребет і брати за горло, і точно не давати жодних надій)
Юрій Гадзінський, І до, і після патчів)
+ ще кілька разів перепройшов «Phantom Liberty». Гра доволі владна)
Щодо кінцівок - абсолютно згодний
творчого натхнення)))
Дуже цікавий шлях) Теж колись фанатіла від SCP і досі хочу написати твір про якусь подібну організацію, але цілісної ідеї ще немає) Мета відгукнулася!
Феодот, Дякую й успіхів вам! Не полишайте цю ідею й пишіть! Якщо колись все-таки захочеться зробити гру, готовий текст на руках точно не завадить)
Ви любите свій жанр, це вже точно) І мета крута)
Здорово, що поділилися своєю історією. Бажаю творчих успіхів і щоб музи завжди надихали
Olha Alder, Ой, дякую! Вам теж безмежних успіхів і натхнення!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати