Вітаю!

Роман, "Моя заручниця" — оновлено!

Сьогодні розділ від Даміана.

Уривок.

— Манюня, або ти заспокоїшся...

— Або, що? — зухвало перебиває вона, розлючено дивлячись на мене.

Я про себе хмикаю. Зовсім не так я уявляв нашу зустріч. На фото вона виглядала милою, а в житті — справжня дияволиця, яка не боїться нікого й нічого.

— Чому ти мовчиш? — зривається вона. — Не мовчи, розкажи вже мої перспективи! Що ти зробиш? Кинеш мене в підвал? Чи закатаєш у бетон? Що у вас, бандитів, там іще в арсеналі?

— Спочатку я думав про кайданки та кляп, але оскільки тобі нервувати не можна, то повернуся в клініку й попрошу, щоб тобі вкололи заспокійливе.

Краєм ока бачу, як дівчина спантеличено дивиться на мене великими очима. Напевно, мої слова налякали її, але це вимушені заходи.

Жасмін невдоволено фиркає, нервово пересувається на сидінні, підтягує босі стопи й обіймає коліна руками.

— Ти безсердечний варвар...

За книгою сюди...

j4O2d3X0 — Влада та Емір!

Приємного читання!!!