Вітаю, сонечка!!!

Запрошую до оновлення роману, "Вкрадене серце".

Уривок.

— А Аїда букет вкрала!

Раптом з дитячою настирливістю випалює Аня, та так голосно, що на нас оглядаються ледь не всі відвідувачі кафе. Руденька, оглянувшись, закриває рота руками і великими очиськами дивиться на мене.

— Анька..! Придушу! — ціджу крізь зуби і пирскаю сміхом, дивлячись на трьох подруг, які великими очима дивляться то на Аню, то на мене.

Першою до тями приходить Кіра.

— Аїдо, це правда? Ти справді вкрала букет?

Я тихо сміюсь, і лиш погоджуючись, киваю головою.

— Але як? — спантеличено допитується брюнетка Марго.

— Просто. — відмахуюся й починаю розповідати. — Підійшла до пішохідного переходу, дивлюсь, навпроти мужчинчик стоїть. Такий весь хороший. Діловий костюм, краватка, біла сорочка. Весь такий: Володька сьогодні наглажений. А в руках ось цей букет... — вказую поглядом на квіти. — Ось і спокусив мене лихий поцупити в нього цю красу. Він йшов замислений, схоже, навіть не одразу зрозумів, що я в нього вирвала букет...

— І що було далі? — не дає договорити Ліка. — Він наздоганяв тебе?

— А наздогнав? — не дає відповісти Кіра.

— Наздогнав. — зітхаю. — Я навіть квіти йому простягнула. Але він не взяв.

— Хоч не кричав? — і собі цікавиться Аня...

Книга тут...

Приємного читання!!!♥️