Абсолютно добро і зло у творах?

Коли ви читаєте книгу, дивитесь серіал чи граєте в гру - то головний герой завжди сміливий і такий героїчний, що завжди бореться зі злом. Звісно ж, багато хто з читачів обере сторону головного героя, бо він... добрий? Та в наші дні ми постійно зустрічаємо такі поняття, як антигерой чи антизлодій. І, буду відвертим, ці два поняття є найбільш реалістичними в нашому світі.

Було б правильно сказати, що добро та зло кожен трактує по-своєму, адже оці протистояння добра та зла, на мою думку, здебільшого для дитячих казок. Життя доволі суворе і ми не можемо знати напевно, що є добрим, а що є злим. Як приклад... взяти наркодилерів. Вони погані, бо продають психотропні речовини. Але є серіал "Пуститись берега", де ми спокійно спостерігаємо за Волтером Вайтом, тим не менш, ми йому співчуваємо і вважаємо, що його дії правильні. Ну хто б заради своєї сімʼї не зробив таке? Тут вже вступає в гру "різні точки зору": одні люди будуть виправдовувати чинок, а інші - засуджувати. Так само і з літературою...

Головний герой виконує свої вчинки, але вони не завжди відповідають нормам суспільства/моралі, але є і антагоніст, який можн бути кращим за протагоніста. Ми звикли думати, що якщо у нас є протагоніст і антагоніст, то ми автоматом думаємо, що протагоніст найкраща особа, а антагоніст - ні. Але варто нам лиш вникнути в контекст творів і ми розуміємо, що все з точністю та навпаки. Ось тут і вступає в гру антигерої та антизлодії. Де герой... наче і герой - але гірше за злодія, і злодій не є злодієм, а кращий за героя. 

Я веду все до того, що абсолютного добра і зла не існує у творах (як і в житті), і дивлячись, як люди миттєво судять хто є хто, бо хтось лише є головним героєм і злодієм - якось дивно. Адже в житті ми можемо як і глоріфікувати особу, так і антагонізувати. Я просто вважаю, що є жертви обставин, які вимушені йти на ті чи інші вчинки задля досягнення цілей, незважаючи на моральність чи ще щось.

Такі от розмірковування... мені було б цікаво почути ваші думки з цього приводу.