А ось і ще трохи фантастики. Це оповідання я також вважаю однією зі своїх візитівок і воно мені особливо дороге, бо його російськомовна версія була опублікована в часописі "Андерхаунд", який наразі, на жаль, вже припинив своє існування. Перша і, можливо, остання моя публікація. Не стільки про майбутнє, не дуже світле навіть у багатіїв, і високі технології, скільки про самотність. А що в мене, врешті-решт, не про самотність? Коли я це писав, то уявляв собі танець Стівена та Джесіки під пісню Девіда Бові 'Thursday's Child'. І зовнішньо містер Браун схожий на Бові того періоду.

На добраніч, містере Брауне