Знайомлю зі своїм щоденником сновидінь

Любі читачі, хочу познайомити вас з однією дуже дорогою мені річчю - моїм щоденником сновидінь.

На його сторінках містяться всі історії, опубліковані на Букнеті (окрім "Вогнем і мереживом" та "Дар Дажбога"), а також історії, які скоріше за все, ніколи не будуть опублікованими.

Виконаний на замовлення, з коричневої шкіри він постійно вселяє в мене думку: Твої історії важливі.

Щоразу, як я відчуваю смуток чи сумніви, я беру його до рук, гладжу пальцями звивисті складки шкіри, вдихаю запах розписаних сторінок, і мені здається, що я тримаю в долонях власну душу - з неідеальним почерком, історіями, які ще шліфувати і шліфувати, малюнками, далекими від досконалості, але ці історії, те відчуття інтриги, виклику, безумства, благородства, життя і смерті, леза по стегні — це все моє, щире, це йде зсередини мене, це захоплює мене, і мотивує продовжувати.

Одного дня в мене з'явилось бажання не тільки записувати, а ще й ілюструвати свої історії. І робити це прямо в книзі. 

І хоч ілюстрації виходили далекими від ідеалу, я продовжувала, бо це приносило мені неабияке задоволення. 

З цих малюнків почався мій шлях в ролі ілюстратора. І я тішуся, що не закинула цю справу через неідеальність.

Саме такою я завжди себе уявляла - мрійницею, відірваною від реальності, зануреною у свій внутрішній світ - свої сновидіння:

Хочу показати вам деякі малюнки до своїх історій=) 

"Фрейліна поневолі":

"Стовбури-вбивці":

"Квест з ускладненнями":

"Дитяче жертвоприношення":

"Одна ніч в Будапешті":

"Міхаел.Міхаела":

"Вечірка твоєї викладачки":

А ось такими мухоморчиками я закінчила 2024 рік:

Я набагато впевненіше себе почуваю в цифровій ілюстрації, там елементарно можна відмінити невдалий штрих, або ж перемалювати один прошарок малюнку, не зачіпляючи інші - дуже зручно.

Але, мушу зізнатись, малювати в книзі - це окремий сорт задоволення ні з чим не зрівнянний=)

Сподіваюсь, вас потішила моя міні-виставка=)