Додано
27.03.25 20:22:32
Оповідання дванадцяте. "Тінь бога"
З дитинства дуже любив легенди та міфи Давньої Греції, а також різні літературні варіації на цю тему, тож не міг не написати врешті-решт і собі щось таке. В моєму найбільшому сетингу — "Світ Ордену Змієносця", боги зникають, коли люди забувають їх. Що відчуває бог, якому вже давно ніхто не вклоняється, в якого ніхто не вірить?
PS: Цікаво, здогадається хтось, про якого письменника йдеться в кінці оповідання?:)
Andy Friday
14
відслідковують
Інші блоги
Щось згадала я марафони, які проводив пан Лис — зайшла… почитала… посміялася. Усі були такі щирі, і сатира лилася рікою. Усі були на позитиві, і іскорка гумору ширилася, наче струм… Тож хто ми такі, щоб не повторити?…
Іноді життя ставить перед вибором, де немає правильного чи неправильного… є лише серце. Єва сьогодні обрала не образу.
Не біль.
Не помсту. Вона обрала сім’ю. Теплі розмови з мамою, щирий сміх у Лондоні, погляди,
Вона струснула рукою, і кілька крапель крові впали на підлогу. Роман перевів на них погляд, а потім розтер носком черевика. Будинок, увібравши кров, знову зітхнув морозним протягом - ніби від задоволення.
Пишіть простіше... Ні цей пост не про техніку мінімалізму. Це роздуми про тренди та напрямки. Для розумних людей очевидно, що у світі йде низхідний тренд. Тренд деградації політиків, народів, мистецтва, культури..
В моїй книзі "Одружився, щоб убити" оновлення розділив. Поки всі шукають її тіло - вона рахує ходи. Карина знаходиться емоційно на межі: Як найбезпечніше повернутися? Бо тінь - не втеча. Тінь - це спосіб
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати