Я відчуваю садівника як того, хто будує сюжет через персонажів. Архітектор для мене — це той, хто створює сам сюжет, а потім поміщає в нього героїв, які ламаються під його вагою. Але я ні той, ні інший. Мені просто дають цільний файл, майже без участі.
Всесвіт завантажує мені історії. Іноді файл битий, іноді не до кінця сформований, а інколи це просто начерк у низькому розширенні. Але зрештою все складається в цілісне кіно: світ, персонажі, події — бери й записуй!
Якщо мене запитати: «А чому ти не дописала одну історію?» — відповідь проста: у голові вона вже завершена. Я переглянула її 10 разів, доробила, перемонтувала й… вимкнула. Життя рухається вперед, і разом із ним змінюється фокус уваги.
Тому я часто жартую, що не пишу книги, а переписую. І якщо з однією не впоралася — нічого, кіно завжди можна переглянути знову. Був би час.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ намагаюся не лишати книжок недописаними, навіть ті, яких ніхто не читає. Якось мені їх шкода чи що, дивне відчуття. Це як провина перед власною дитиною, якій ти не оплатила університет і відправила до ПТУ.
Crown Horror, Я теж намагаюся доводити до кінця, але одна зависла. Я теж до книг як до дітей відношусь, але так би мовити, недоношений вийшов. Ви така працелюбна, що мені ще й у вас повчитися треба)
Стісняюсь спитати, а як можна побудувати сюжет за відсутності героїв? І чого герої ламаються, під вагою чого саме? І як же будується сюжет через персонажів? він не ламається під їхньою вагою як персонажі під вагою сюжету? можна не вигадувати значення термінів, які вже мають значення. і воно загальновідоме?
І до чого тут те, що ви не дописуєте якусь історію? як це відноситься до способу написання? це ваші особисті подробиці. і вибачте - нікому. крім вас, не цікаві. тут важливо одне - аби це не була історія, викладена для читачів і закинута незавершеною. бо це вже свинство. а поки це все в голові у автора - нехай там і залишається. як зламана спинка уявного лошати з відомого анекдоту про циган.
Це проблема більшості письменників, повірте) Вміння зосередитись на тому, що треба, а не тому, що хочеться - це і є професія.
(сказала людина, яка відволіклась від тритончика на коротульку)
Olha Alder, Я вчора дуже добре про себе подумала, але сьогодні ще точно не буде((( На днях буде))) Працюю)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати