Додано
26.03.25 10:21:42
Думки…
Доброго всім дня!
Задумалась сьогодні над тим, що я ніколи й уявити не могла, що буду писати, а тим паче виклади щось в мережу. Хоча я завжди любила читати, та й твори в школі по типу "Як я провела літо" давались без складнощів. Але про такі масштаби ніколи й не думала. А потім якось одна ідея в голову прийшла, інша, записала в телефоні в нотатки і почалось ?.
А як ви прийшли до написання творів?
Соломія Реус
81
відслідковують
Інші блоги
Я подаю «Стерво для бабія» на передплату. Чесно? Довго вагалася. Мабуть, кожен автор проходить через ці переживання перед своїм першим разом. Ще під час написання «Ти належиш мені» я думала про це, але так і не
Я довго полювала на це число і таки його спіймала! А це чудовий привід нагадати вам про гарячу рісторію Роми, Ліки і Ді. Якщо хочете дізнатись, що запропонували дві дівчини привабливому хлопцю, чим закінчилась їхня "дружба",
ПРИВІТ всім, хто не спить!))
А чекає на оновлення так, як чекаю на них я: і на свої, і на чужі :) Хочу познайомити вас із героїнею, з якою Вероніка матиме гарні стосунки. Це Олеся, вона працює в друкарні Аслана Аслановича. І має
Обідній анонс нових глав. Корото і по суті. Залізна витримка В’язниця для богів не має вікон. Тут панує стерильний нуль, антиматерія та холодний метал. Кассіан думав, що він кат, а вона — лише пухлина на тілі його
— О! — видихнула я з полегшенням, борючись із бажанням кинутися йому на шию. — Людина! Постать наблизилась. На ній був ідеально скроєний темний костюм. Пальто. Циліндр. Я мало не розплакалася знову — цього разу
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ з дитинства писала щось, скільки себе пам'ятаю. Тож як прийшла до цього, навіть не можу згадати. Це завжди було зі мною, моя неспинна фантазія) А от твори на задану тему писати - трохи не моє. Я люблю писати те, що мені подобається, без рамок.
Анна Потій, Це так класно, коли знаєте точно що саме ваше)
А от я завжди шукав у собі те, що може розвинутися у дещо більше, ніж просто думки. Врешті-решт у 14 років я зрозумів, що саме буду робити і почав творити) Скоріше за все, допомогло мені саме передчуття, що ці думки у моїй голові мають стати реальністю
Вадим Булава, Це дуже класно, що ви знайшли застосування своїм думкам)
Писала з дитинства, мої твори учителька зарубіжної зачитувала в учительській - про це я дізналась випадково багато років потому )) Потім був копірайтинг для туристичних сайтів, потім - технічний журналіст, далі - свій блог. А потім уже Букнет))
Ріна Март, Круто) я теж колись хотіла бути журналістом, але не склалось)
Аналогічно як у вас.
Ніколи не думав що буду писати та створювати світи, героїв, та давати життя.
Також просто спробував. Просто написав. Просто виклав. І понеслось
Немеш Іван, ?
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати