Доброго вечора, спільното!

Доброго вечора, спільното!

Мене звати Лана, я колишній ghost writer, а, простіше кажучи, літературний раб, тобто людина, яка писала на замовлення для іншого автора. Нещодавно, після довгої співпраці, наші шляхи розійшлись, а я раптом зрозуміла, що не писати не можу, і настав час іти вперед. 

Дізналась про Букнет і, зважаючи, на те, що закулісся друку та видавництв відоме не з інету, вирішила спробувати свої сили тут. Загалом вже зараз бачу і знаю, спілкуючись і з авторами самвидаву, що самвидав дає значно більшу свободу, і це круто. 

Ну а поки, на правах реклами, запрошую до своєї новинки та спілкування :) 

Ти моя проблема

Ігор має все, що міг бажати чоловік його віку. Успішний бізнес, розкішний будинок та наречена, наче з обкладинки журналу. Але… його старий друг, що колись врятував Ігорю життя, повідомляє, що настав час віддати борг та просить прихистити його доньку. Шалене руде дівчисько вривається в життя Ігоря та руйнує все в одну мить. Однак… чи був він насправді щасливий до зустрічі з нею? То чому тепер сумує за зеленими очима рудої малої бестії?

 

AD_4nXdDNY8zWeqVDhR-bQa_rZNsQ-D0QkyyPNcFA7Va0BbcwbKKxw5Gh7MpGsvhi4XfF9Mk-YJluWqHSlvC3SFBHGMpGYuRl4HQe7wORzdVLUmbzJ3ufihJgstsULcCyDht_TvQbkTM?key=krMmUuyrjq7O0NTgiJZ4XbYJ

Темрява за вікном здається густою, мов смола, але це мене не зупиняє. Вітер шарпає фіранки, обіймає моє тіло, поки я стою на підвіконні. Один крок – і я вільна. Ще один – і ніхто більше не вирішуватиме за мене.

Дядько вирішив, що може розпоряджатися моїм життям, ніби я ще один актив у його бізнес-імперії. Він хоче видати мене за свого огидного безхребетного сина, щоб не ділити статки, які зараз стервятники-колишні працівники та друзі розкрадають після смерті мого тата. Мене спробували переконати, змусити, а коли я відмовилася – просто зачинили в цій кімнаті, як у клітці.

“Діаночко, так тобі буде краще!” – передражнюю огидний голос, кривлюсь, наче лимон жую. 

Але я не іграшка. І не маріонетка. І якщо мені судилося померти, то принаймні я зроблю це на власних умовах.

Мої пальці стискають край віконної рами, серце б’ється у скронях, у легені вривається холодне повітря. Ще мить – і я полечу вниз, розчинившись у темряві ночі.

Але цього не відбувається.

Чиїсь сильні руки обхоплюють мене, тягнуть назад у кімнату. Ривок – і я врізаюся в тверді груди. Спалах тепла, жаху й чогось невідомого прокочується по тілу. Я підводжу голову й зустрічаю погляд незнайомця. Його темні очі пронизують.

У нього міцні, сильні руки, і вони не дають мені впасти – ні у порожнечу за вікном, ні у безумство відчаю. Піднімаю голову і… застигаю.

Читати книгу можна тут:  https://booknet.ua/book/ti-moya-problema-b435405

Приємного вечора! Дякую, що зазирнули в блог!

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Любава Олійник
21.03.2025, 12:45:26

Вітаю, Лана.
Підписалася ✔️ та сподіваюся на взаємну підписку.

Дуже цікаву тему ви озвучили.
Я також нещодавно відмовилася від подальшої багатообіцяючої "співпраці", лише трошки іншого спрямування - науково-педагогічного. Не хочеться знову бути в безмовній тіні після майже двох років роботи над підручником.

Лана Грім
21.03.2025, 18:21:39

Любава Олійник, Вітаю, колего! О, для педагогів теж доводилось писати статті) Насправді, це сумно, така праця має гарно оплачуватись бодай, якщо вже ім'я лишається в тіні. Зазирну до вас, дякую за підписку.

avatar
Анна Лященко
21.03.2025, 13:00:27

Ого, й таке буває...

Лана Грім
21.03.2025, 18:20:06

Анна Лященко, Так)

avatar
Наталка Черешня
20.03.2025, 23:18:02

Ви були літрабом автора, який друкується?

Показати 3 відповіді
Лана Грім
21.03.2025, 12:37:02

Наталка Черешня, Не обов'язково масовано це. Та й раби не завжди для худ.літ треба, наприклад, для нонфікшн теж може бути, коли автор дає базу, дослідження, а оформити це все гарно словами - сам не може.

avatar
Немеш Іван
21.03.2025, 01:06:03

Вітаю на волі власних мрій, дій та подій на просторах БукНет.

Відразу хочу запропонувати дружбу підписками та вподобайкою творчості.

Лана Грім
21.03.2025, 08:00:41

Немеш Іван, Дякую за підтримку! Звісно, зазирну на вашу сторіночку)

avatar
Лада Короп
21.03.2025, 06:37:53

Бажаю вам успіхів на цій ниві. Та вдячних читачів)

Лана Грім
21.03.2025, 08:00:14

Лада Короп, Щиро вдячна!)

avatar
Христина Вілем
20.03.2025, 23:18:41

Вітаю на сайті!
Успіхів і вдячних читачів)

Лана Грім
20.03.2025, 23:37:19

Христина Вілем, Дякую за підтримку!

avatar
Mari Glanska
20.03.2025, 22:42:54

Гарна обкладинка! Піду читати)

Лана Грім
20.03.2025, 23:36:51

Mari Glanska, Дякую!

Інші блоги
Гострий язик іноді небезпечніший за піратську шабл
Мої книги — це про пристрасть, інтриги й кохання. Але я обожнюю, коли героїні вміють жартувати. Навіть якщо це гумор "з перчинкою". У кожної з них свій стиль. Морріган («Та, що купила вітер»): Її гумор —
Трохи про мою бібліотеку❄❤☕
Традиційна рубрика про книги, які я зараз читаю. Вони всі настільки круті, що дуже хочеться з вами поділитися! Ось вам неймовірні новинки: ✨Невисловлені слова від Mary J Це історія з вибуховою хімією між героями!
Для авторів-початківців...❤️❤️❤️❤️
❤️❤️❤️ Цю обкладинку зробила, без побажань автора, але вийшло чудово❤️❤️❤️ Всім привіт, я не так давно на Букнет, але уже багато з чим розібралася. У мене є блоги про те, як вставляти зображення і робити посилання
Зацініть арт вогняного іфрита, будь ласка) + анонс
Шановна громадо, новий розділ на підході! Гадаю, що ще декілька днів (а може й набагато менше, як карта ляже) і він буде готовий на 100%! Взагалі цей розділ буде дуже насиченим на розкриття персонажів, їх взаємодії та історії
Перша книга з серії “тіні Полтви“ завершена! 
Друзі, хочу поділитися важливою новиною — перша книга серії “Тіні Полтви: Місто під бруківкою” офіційно завершена Це була довга й непроста подорож. Ще до початку публікації я працював над цією історією близько
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше