Я часто помічаю, як автори агресивно реагують на зауваження до своїх творів та переходять на особистості.
Тому виникає думка: а чи потрібно взагалі залишати коментарі в яких вказуєш на помилки (і це я не про орфографію та пунктуацію).
АВТОРИ - як ви вважаєте? Чи треба вам про це знати, чи ви віддасте перевагу не бачити такі коментарі та залишатись в "теплиці" з хвалебними відгуками, бо вони "надихають, а не вганяють в депресію"?
Ціную конструктивну критику і потребую її. Люблю, коли читач знаходить якісь "неточності" у тексті. Це значить, що я не достатньо добре і зрозуміло описала щось, і можна зробити ліпше. Це ж круто. Іноді, читач вдало знаходить слово, на заміну моєму русизму або ставить питання щодо подій у книзі, і я розумію, що у наступному розділі варто дати відповідь.
Тому, критикуйте. Читайте і пишіть зауваження. І якщо це не щось, покликане навмисне образити автора, то він лише подякує.
Думаю, багато сприймають критику як щось погане, бо відразу коли чуєш це слово, то не дуже приємні відчуття виникають. Але тут потрібно не забувати, що критика це ще те, що допомагає нам розвиватися, ставати кращими. Навіть професіонали своєї справи зачасту питають думку інших, щоб знати, де їм потрібно допрацювати чи переробити. Бо інколи буває самому важко оцінювати свою роботу. Тому, я нічого не маю проти критики, особливо, коли вона ще й добре обгрунтована, то це взагалі краса.
Будь-який коментар насправді на користь книзі. Подивіться на це хоча б з точки зору звичайного користувача. Якщо всі коментарі тільки хвалебні, розумієш, що щось тут не те. Це як з фільмами. Найкращими завжди виявляються з рейтингом 3-4/5, де половина коментаторів пишуть хвалебні вірші, а друга - намагається хейтити. Відразу розумієш: нормальна робота, можна глянути. А от коли коментарі або тільки хейтерські, або тільки хвалебні… Ну, я піду далі.
Та не буває так щоб тільки хвалили... завжди буде критика. І так вона корисна. Але згоден є критика зовсім не доречна... як сказали вже у коментарях вище... аби ляпнути щось.... або головне критикувати... ну нажаль люди є різні...
Анастасія Костюк-Рой, Прошу вибачення, але Стівен Кінг ніколи не писав історичні романи це ж стосується й книги Зелена миля, тому якщо як художній твір сприймати то автор в цьому випадку Сьівен Кінг має право змінювати події що відбуваються в книзі за своїм розсудом тому що це його суто аишадана реальність... може я звісно чогось не знаю, про цю книгу заздалегіть вибачаюсь. Це моя суто особиста думка якщо що)
Якщо критика об'єктивна, то це добре. Коли мені вперше написали негативний відгук, я сильно засмутилася, але потім зрозуміла, що це має стати мотивацією більше працювати. Часто з боку людина краще помічає недоліки та певні моменти, на які автор не звертає уваги.
Якщо не отримувати критику, ти ніколи не побачиш свою історію ширше, ніж через власні очі. Коли я давав свою книгу друзям, то постійно стикався з короткими «ок» чи «добре», і в якомусь сенсі це було приємно. Але що більше я чув схвальних відгуків без жодної критики, то сильніше в мені зростав сумнів: а раптом вони просто не хочуть образити? А раптом вони брешуть?
Для мене критика — це мотивація. Так, вона може боліти. Те, що для тебе здається шедевром, для когось може виявитися провалом. Але якщо людина пояснює чому, якщо вона описує плюси та мінуси, це стає не просто негативним відгуком, а можливістю зробити власний текст кращим. Це конструктивна оцінка, яка допомагає розвиватися, а не просто «топити» автора.
Так, є ті, хто реагує на критику агресивно. Є ті, кому комфортніше жити в теплиці схвалення. Але особисто я волію знати правду, навіть якщо вона не завжди приємна.
На мою думку, зріла людина (вік, духовність, життєвий досвід), критику зрозуміє, всі не ідеальні, і любого можна за щось да покритикувати.
А інші будуть приймати критику близько до серця, та розглядати її як особисту образу.
Ілля Вінницький, Дуже слушне зауваження. Більшість людей дійсно сприймає критику не лише її роботи, а й скажімо критику улюбленого актора чи політичного діяча як особисту образу. Це ознака не зовсім психічно зрілої особистості
Критика буває конструктивна, а буває "як написав би я, якби вмів писати" - це потрібно розуміти як автору, так і читачам, і відноситися з повагою один до одного. Я вдячна читачам, які пишуть зауваження по тексту. Нещодавно один з читачів зауважив, що я невірно вказала дату. Це значить, що мої історії не просто читають, їх аналізують. Завдяки цьому можна виправити власні помилки чи прорахунки.
Отже.
Як показали відгуки, здебільшого автори не проти коли під їх книгами залишають коментарі, в яких вказані (обґрунтовані) помилки.
Це добре, бо означає, що сучасні автори готові зростати та вдосконалюватись.
Успіху, терплячості та вільного часу для творчості.
ви маєте розуміти, що книга тут не тільки у ваших руках. її вибирають для читання й покупки. тож ваші зауваження про помилки можуть вплинути на вибір тих читачів, які схильні піддаватись навіюванням (а такі зауваження, не маю на увазі особисто ваші, часто самі - вияв неграмотності). Тоді як без коментарів грамарнаци вони спокійно б читали і раділи. з іншого боку авторам звісно корисно прибрати помилку, якщо вона є. тож краще писати зауваження такого штибу не під книгою. а в особисте.
Діана Дніпро, Колись була така можливість, але там були всім видимі записи. тож тепер це прибрали. оскільки на авторській сторінці вказані координати авторів і навіть часто пошта, то можливість поділитися враженнями з автором. а не з його підписниками, є завжди.
Якщо критика конструктивна і корисна ( наприклад, читач побачив одруківку чи якийсь "ляп" у книзі) я завжди виправлю і подякую. Але часом читачі починають керувати, як мав би вчинити той чи інший герой, яким мав би бути фінал книги і т.д. То таку критику я вважаю недоречною) Це про таких "критиків" хтось сказав: "Критик - це той, хто говорить, що написав би цю книгу краще... якби вмів"
Мар, Коли читач вимагає, щоб сюжет йшов так, як йому хочеться, чи він взагалі написав би краще - я ввічливо промовчу.
А от коли вказують на помилки (не важливо які, головне, щоб були обґрунтовані, а не, тому що їм здається що так було б краще) - тут дійсно їм вдячна.
Додам лише те, про що не зазначено у попередніх коментарях. Будь-яка книга це обопільне спілкування. Автор "говорить" за допомогою сюжету або персонажів, а читач "говорить" своєю реакцією на твір. Скільки читачів, - стільки і реакцій. Стосується і безумовних бестселерів, і книжок початківців.
Тобто, про що йдеться? Критика містить, насамперед, особисту реакцію певної людини, і автору треба гарно усвідомлювати подібне, перш ніж приймати будь-що (чи то погане, чи то добре) на свій рахунок.
Я просто читач. Я рідко коли - критикую. Але зрозуміла, що авторам це не подобається. Просто висловлюю свою думку, на рахунок книги!
PS: Пам'ятаю, що вказала автору, що в одному розділі героїню звали Оксана, а в наступних Світлана. В принципі, авторка тоді виправила помилку)) Але почитавши коментарі, я зрозуміла. Автори не хочуть критики, в подальшому просто не буду коментувати!
Наталя, Ось через "тепличних квіточок" нормальні автори втрачають можливість почути "голос" читачів.
Не бійтесь писати відгуки, які б вони не були. Якщо автор адекватний, то вам лише подякує.
Я була б рада критиці, бо сприймаю її не як спосіб образити/принизити автора, а як поштовх до вдосконалення. На жаль, поки що єдиним моїм критиком (крім мене) є моя бета-рідерка, а читачі в коментарях щось зовсім неактивні. Ось їхнє мовчання й справді гнітить. Не зрозуміло, залишилися в людей хоч якісь враження після прочитання книги, чи ні. Я б краще з хейтерами вела дискусії, ніж дивилася на цю байдужість (6 людей залишили змістовні коментарі з 395! додавань до бібліотеки *істерична усмішка).
Якщо мій коментар побачать читачі, будь ласка, залишайте відгуки під книгами. Ви й не уявляєте, як це важливо авторам, а особливо початківцям
Поліна Ташань, Читачі дійсно не активні. Але ви враховуйте прочитання за розділами а не додавання до бібліотек. У однієї моєї книги 600 бібліотек, а прочитали її десь 200. Тому це не показник. Це добре що у вас є бета-рідер. Багато хто одразу викладає текст вже на загальний розгляд читачам)
Для мене було б образливіше, якби мою книгу читали багато людей, можливо, не дочитуючи, просто відкладаючи її мовчки. І лише після енного прочитання хтось нарешті наважився вказати на помилку. Адже можна було сказати одразу — і тоді всі наступні читачі отримали б кращий текст. Чому мовчати, якщо можна допомогти зробити книгу кращою? Хоча на деяку критику і зауваження я не звертаю увагу, якщо вважаю, що саме так повинна бути написана книга
Світлана Романюк, Звісно. Одне діло коли хтось висловлюється, що йому було нудно читати, й інше коли випадає частина тексту, чи зовнішність персонажа (ім'я) раптово змінюється.
Я й питаю, чи хотіли б ви бачити такі відгуки до своїх книг? Вам, судячи з коментаря, так.
Я за тактовну, конструктивну критику, бо ми всі маємо куди рости та вдосконалюватися. Проте я як авторка сама обираю, погоджуватися з тим, що мені радять чи ні. Наприклад, коли мені читач повідомляє, що йому не подобається, що я пишу від першої особи (а я завжди пишу від першої особи O_o), то навіщо взагалі читати? Чи що — я повинна переписати цілу книгу?) Тому я розумію, що подобатися всім — це нонсенс, і завжди знайдеться хтось, кому щось «не зайде»:) Адже світосприйняття у всіх різне, і різні «правильно» та «не правильно»!) До того ж навіть відомих авторів весь час критикують (я зараз я не про хейтерів).
А ще зараз вибір творів у читачів великий, багато хто пише, тож завжди можна знайти «свого» автора!)
Добрий день) цікаву тему ви підняли) Щодо мене, я рада приймати будь-які відгуки про свою роботу, це нормально, що люди мають різну думку. З коментарів можна подивитися на свої твори «з боку» і іноді підмітити те, що як автору побачити складно. Але щодо хейту, він частіше за все набирає оберти, коли людина росте в своїй справі (це, навіть, маленький дзвіночок, що ти все робиш правильно) тож в цьому випадку краще контролювати свої емоції та концентруватися на досягненнях і подальшій роботі.
Залишаю я негативні відгуки? - ні) Лише у випадках, якщо я помітила якусь помилку чи не сунітницю, можу підмітити це з метою допомогти автору (але таке буває дуже рідко в літературі, яку я читаю)
Кому цікаво коментувати твори, буду рада, якщо ви завітаєте до мене на сторінку та ознайомитися з творчістю!)
Я не автор, я читач, та також іноді залишаю коментарі з зауваженнями.
Та як показав досвід - це зайве.
Приклад: історичний роман, 8-ме сторіччя, Британський острів, люди їдять індичку. Зробила зауваження автору. Думаєте вона виправила цю помилку? Справи на 2 хвилини. Ні. І ось читають цю книжку інші люди, й бачать це, й думають, що так, індичка вже була в той час в Європі. Неосвідченість прогресує далі.....
Окей, критика. Наводжу приклади:
Перше: у вас у першій книзі певні події відбувалися протягом двох днів, а в другій як так вийшло, що герої впоралися за кілька годин?
Або: маєте дірку в сюжеті. Герой на початку був чорнявим, а тепер перетворився на блондина.
І друге: тю, нудне.
або ще: деякі речення варто скорочувати.
(приклади наведені від фонаря, не варто шукати збігів)
Що з цього критика? Думаю, очевидно.
То стосовно першого коментаря, з конкретикою - я завжди за)
А от те, що я навела у прикладі другим. Як я маю зрозуміти, що мені покращити, щоб стало не нудне? Діалоги? Описи? Що не так? Клоуна додати? Бо мені - не нудне, а цілком захопливе. І як зрозуміти, де саме ті речення, які треба скорочувати, адже мені особисто вони не видаються такими, бо ж я їх тому так і написала, бо мені - окей.
Тому вважаю, що якщо і йти зі своїми зауваженнями, то конкретно і по пунктах, а щось химерне і незрозуміле лишати при собі.
Немеш Іван, О так! Я вас чудово розумію)
Досі можу плакати від чогось несхвального. Проте все ж мене це лише підхльостує писати більше!
Ну і з часом шкура все ж наростає)))
Я підтримую конструктивну критику. Але все в толерантній формі, без принижень і образ. Критика не має бути плювком в душу. Ми всі помиляємось і це нормально. Але іноді буває критика зверхня, немов критик намагається вивищитися в такій формі. Тоді неприємно, навіть, якщо таке написано під чужим твором.
На мою думку критика теж важлива складова творчої діяльності. І я ловила критику, а іноді і відвертий необґрунтованоий хейт. Головне не приймати близько до серця, але це звісно важко.
В мене теж був випадок, коли я пояснила такій же початківеці як і я, що текст чорновика вийшов слабкуватим, а потім припустила що то чорновик чорновика, ну щоб пом'якшити якось(ну розум же як на зло не завжди працює належним чином, я про свій:)). Коротше бан. Вияснилося що дівчина занадто буквально сприймає навіть жарт, тож після того я взагалі боюся будь кого критикувати якщо навіть сам текст цього вимагає...
Наталія Шепель, Так, і я теж одна з тих що краще промовчить. Дуже рідко можу натякнути про неідеальність тексту і то не під книгою, щоб не відігнати читача від автора, все-таки люди різні бувають. Хтось буде чіплятися до неправильно поставленої коми, а комусь по дві помилки ледь не в кожному слові по цімбалам, аби сюжет був цікавий))
Декілька років тому, коли я лише починав писати, я дуже важко сприймав критику. Навіть закривався в собою зі своєю любимою депресією.
Але тепер... Тепер я сприймаю її інакше. Навіть коментар з критикою для мене є важливим, бо я знаю що мої книги читають. А це головне для мене, щоб їх читали
Наталія Шепель, Так. Таких людей які читають та вказують на помилки потрібно триматись. Вони щось типу бетарідерів якій безплатно та без вмовляння роблять послугу щоб покращити текст та стиль написання.
Привіт, народе ✌️ Нагадую що, сьогодні (як і кожного ранку) вийшов новий розділ книги “В пошуках Світла та Тіні”. Ми з Лівою також, як світлі маги, можемо робити різні форми. Залишилось лише… пробудитися. А це
Зайшла я до авторки Каті Андреєвої, яка зараз проводить власний марафон і читає наші твори. І мені захотілося її підтримати, тож вибрала книгу, близьку мені за жанром. Око впало (і не піднялося) на трилер "Ідеальна жертва" з
Ільва Берг Вік: 24 Походження: аристократичний рід Берг, імперія Осіріс Професія: некромантка Біографія: Походить з впливового аристократичного роду, що традиційно служить короні. Попри своє походження,
— Ваша Високосте… — чую тихий голос камердинера. — Якого Некрилатого Бога, Екаре! — ричу на нього. — Ваш одяг, пане… Тільки зараз я помічаю, що все ще перебуваю в тих самих ненависних мені
Теобальд Вілдор ( Тео ) Вік: 29 років
Походження: Імперія Осіріс
Професія: винахідник, дослідник, воїн
Посада: інженерний артефактор, дослідник магічних структур Біографія:
Тео — один із найталановитіших
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
26 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦіную конструктивну критику і потребую її. Люблю, коли читач знаходить якісь "неточності" у тексті. Це значить, що я не достатньо добре і зрозуміло описала щось, і можна зробити ліпше. Це ж круто. Іноді, читач вдало знаходить слово, на заміну моєму русизму або ставить питання щодо подій у книзі, і я розумію, що у наступному розділі варто дати відповідь.
Тому, критикуйте. Читайте і пишіть зауваження. І якщо це не щось, покликане навмисне образити автора, то він лише подякує.
Єва Єндрик, Підтримую.
Коли зауваження доречні - вони лише на користь.
Думаю, багато сприймають критику як щось погане, бо відразу коли чуєш це слово, то не дуже приємні відчуття виникають. Але тут потрібно не забувати, що критика це ще те, що допомагає нам розвиватися, ставати кращими. Навіть професіонали своєї справи зачасту питають думку інших, щоб знати, де їм потрібно допрацювати чи переробити. Бо інколи буває самому важко оцінювати свою роботу. Тому, я нічого не маю проти критики, особливо, коли вона ще й добре обгрунтована, то це взагалі краса.
Будь-який коментар насправді на користь книзі. Подивіться на це хоча б з точки зору звичайного користувача. Якщо всі коментарі тільки хвалебні, розумієш, що щось тут не те. Це як з фільмами. Найкращими завжди виявляються з рейтингом 3-4/5, де половина коментаторів пишуть хвалебні вірші, а друга - намагається хейтити. Відразу розумієш: нормальна робота, можна глянути. А от коли коментарі або тільки хейтерські, або тільки хвалебні… Ну, я піду далі.
Ірина Скрипник, Згоден з вами)
Та не буває так щоб тільки хвалили... завжди буде критика. І так вона корисна. Але згоден є критика зовсім не доречна... як сказали вже у коментарях вище... аби ляпнути щось.... або головне критикувати... ну нажаль люди є різні...
Я би воліла не бачити критику, про яку я не просила.
Анастасія Костюк-Рой, Прошу вибачення, але Стівен Кінг ніколи не писав історичні романи це ж стосується й книги Зелена миля, тому якщо як художній твір сприймати то автор в цьому випадку Сьівен Кінг має право змінювати події що відбуваються в книзі за своїм розсудом тому що це його суто аишадана реальність... може я звісно чогось не знаю, про цю книгу заздалегіть вибачаюсь. Це моя суто особиста думка якщо що)
Якщо критика об'єктивна, то це добре. Коли мені вперше написали негативний відгук, я сильно засмутилася, але потім зрозуміла, що це має стати мотивацією більше працювати. Часто з боку людина краще помічає недоліки та певні моменти, на які автор не звертає уваги.
Якщо не отримувати критику, ти ніколи не побачиш свою історію ширше, ніж через власні очі. Коли я давав свою книгу друзям, то постійно стикався з короткими «ок» чи «добре», і в якомусь сенсі це було приємно. Але що більше я чув схвальних відгуків без жодної критики, то сильніше в мені зростав сумнів: а раптом вони просто не хочуть образити? А раптом вони брешуть?
Для мене критика — це мотивація. Так, вона може боліти. Те, що для тебе здається шедевром, для когось може виявитися провалом. Але якщо людина пояснює чому, якщо вона описує плюси та мінуси, це стає не просто негативним відгуком, а можливістю зробити власний текст кращим. Це конструктивна оцінка, яка допомагає розвиватися, а не просто «топити» автора.
Так, є ті, хто реагує на критику агресивно. Є ті, кому комфортніше жити в теплиці схвалення. Але особисто я волію знати правду, навіть якщо вона не завжди приємна.
На мою думку, зріла людина (вік, духовність, життєвий досвід), критику зрозуміє, всі не ідеальні, і любого можна за щось да покритикувати.
А інші будуть приймати критику близько до серця, та розглядати її як особисту образу.
Ілля Вінницький, Дуже слушне зауваження. Більшість людей дійсно сприймає критику не лише її роботи, а й скажімо критику улюбленого актора чи політичного діяча як особисту образу. Це ознака не зовсім психічно зрілої особистості
Критика буває конструктивна, а буває "як написав би я, якби вмів писати" - це потрібно розуміти як автору, так і читачам, і відноситися з повагою один до одного. Я вдячна читачам, які пишуть зауваження по тексту. Нещодавно один з читачів зауважив, що я невірно вказала дату. Це значить, що мої історії не просто читають, їх аналізують. Завдяки цьому можна виправити власні помилки чи прорахунки.
Отже.
Як показали відгуки, здебільшого автори не проти коли під їх книгами залишають коментарі, в яких вказані (обґрунтовані) помилки.
Це добре, бо означає, що сучасні автори готові зростати та вдосконалюватись.
Успіху, терплячості та вільного часу для творчості.
ви маєте розуміти, що книга тут не тільки у ваших руках. її вибирають для читання й покупки. тож ваші зауваження про помилки можуть вплинути на вибір тих читачів, які схильні піддаватись навіюванням (а такі зауваження, не маю на увазі особисто ваші, часто самі - вияв неграмотності). Тоді як без коментарів грамарнаци вони спокійно б читали і раділи. з іншого боку авторам звісно корисно прибрати помилку, якщо вона є. тож краще писати зауваження такого штибу не під книгою. а в особисте.
Діана Дніпро, Колись була така можливість, але там були всім видимі записи. тож тепер це прибрали. оскільки на авторській сторінці вказані координати авторів і навіть часто пошта, то можливість поділитися враженнями з автором. а не з його підписниками, є завжди.
Якщо критика конструктивна і корисна ( наприклад, читач побачив одруківку чи якийсь "ляп" у книзі) я завжди виправлю і подякую. Але часом читачі починають керувати, як мав би вчинити той чи інший герой, яким мав би бути фінал книги і т.д. То таку критику я вважаю недоречною) Це про таких "критиків" хтось сказав: "Критик - це той, хто говорить, що написав би цю книгу краще... якби вмів"
Мар, Коли читач вимагає, щоб сюжет йшов так, як йому хочеться, чи він взагалі написав би краще - я ввічливо промовчу.
А от коли вказують на помилки (не важливо які, головне, щоб були обґрунтовані, а не, тому що їм здається що так було б краще) - тут дійсно їм вдячна.
Додам лише те, про що не зазначено у попередніх коментарях. Будь-яка книга це обопільне спілкування. Автор "говорить" за допомогою сюжету або персонажів, а читач "говорить" своєю реакцією на твір. Скільки читачів, - стільки і реакцій. Стосується і безумовних бестселерів, і книжок початківців.
Тобто, про що йдеться? Критика містить, насамперед, особисту реакцію певної людини, і автору треба гарно усвідомлювати подібне, перш ніж приймати будь-що (чи то погане, чи то добре) на свій рахунок.
Наталія Шепель, Блискуча цитата )))
Я просто читач. Я рідко коли - критикую. Але зрозуміла, що авторам це не подобається. Просто висловлюю свою думку, на рахунок книги!
PS: Пам'ятаю, що вказала автору, що в одному розділі героїню звали Оксана, а в наступних Світлана. В принципі, авторка тоді виправила помилку)) Але почитавши коментарі, я зрозуміла. Автори не хочуть критики, в подальшому просто не буду коментувати!
Наталя, Ось через "тепличних квіточок" нормальні автори втрачають можливість почути "голос" читачів.
Не бійтесь писати відгуки, які б вони не були. Якщо автор адекватний, то вам лише подякує.
Я була б рада критиці, бо сприймаю її не як спосіб образити/принизити автора, а як поштовх до вдосконалення. На жаль, поки що єдиним моїм критиком (крім мене) є моя бета-рідерка, а читачі в коментарях щось зовсім неактивні. Ось їхнє мовчання й справді гнітить. Не зрозуміло, залишилися в людей хоч якісь враження після прочитання книги, чи ні. Я б краще з хейтерами вела дискусії, ніж дивилася на цю байдужість (6 людей залишили змістовні коментарі з 395! додавань до бібліотеки *істерична усмішка).
Якщо мій коментар побачать читачі, будь ласка, залишайте відгуки під книгами. Ви й не уявляєте, як це важливо авторам, а особливо початківцям
Поліна Ташань, Читачі дійсно не активні. Але ви враховуйте прочитання за розділами а не додавання до бібліотек. У однієї моєї книги 600 бібліотек, а прочитали її десь 200. Тому це не показник. Це добре що у вас є бета-рідер. Багато хто одразу викладає текст вже на загальний розгляд читачам)
Для мене було б образливіше, якби мою книгу читали багато людей, можливо, не дочитуючи, просто відкладаючи її мовчки. І лише після енного прочитання хтось нарешті наважився вказати на помилку. Адже можна було сказати одразу — і тоді всі наступні читачі отримали б кращий текст. Чому мовчати, якщо можна допомогти зробити книгу кращою? Хоча на деяку критику і зауваження я не звертаю увагу, якщо вважаю, що саме так повинна бути написана книга
Світлана Романюк, Звісно. Одне діло коли хтось висловлюється, що йому було нудно читати, й інше коли випадає частина тексту, чи зовнішність персонажа (ім'я) раптово змінюється.
Я й питаю, чи хотіли б ви бачити такі відгуки до своїх книг? Вам, судячи з коментаря, так.
А як тоді дізнатися чи вірно ти все робиш? Якщо тобі ніхто не скаже, що ти йдеш невірним шляхом, то ти ризикуєш заблудитися.
Ель Грей, Це точно.
Дякую Вам за блог, змусили замислитися.
Я за тактовну, конструктивну критику, бо ми всі маємо куди рости та вдосконалюватися. Проте я як авторка сама обираю, погоджуватися з тим, що мені радять чи ні. Наприклад, коли мені читач повідомляє, що йому не подобається, що я пишу від першої особи (а я завжди пишу від першої особи O_o), то навіщо взагалі читати? Чи що — я повинна переписати цілу книгу?) Тому я розумію, що подобатися всім — це нонсенс, і завжди знайдеться хтось, кому щось «не зайде»:) Адже світосприйняття у всіх різне, і різні «правильно» та «не правильно»!) До того ж навіть відомих авторів весь час критикують (я зараз я не про хейтерів).
А ще зараз вибір творів у читачів великий, багато хто пише, тож завжди можна знайти «свого» автора!)
Lexa T Kuro, То добре коли ви відрізняєте де обґрунтовані відгуки, а де просто щоб причепитися та образити автора.
Добрий день) цікаву тему ви підняли) Щодо мене, я рада приймати будь-які відгуки про свою роботу, це нормально, що люди мають різну думку. З коментарів можна подивитися на свої твори «з боку» і іноді підмітити те, що як автору побачити складно. Але щодо хейту, він частіше за все набирає оберти, коли людина росте в своїй справі (це, навіть, маленький дзвіночок, що ти все робиш правильно) тож в цьому випадку краще контролювати свої емоції та концентруватися на досягненнях і подальшій роботі.
Залишаю я негативні відгуки? - ні) Лише у випадках, якщо я помітила якусь помилку чи не сунітницю, можу підмітити це з метою допомогти автору (але таке буває дуже рідко в літературі, яку я читаю)
Кому цікаво коментувати твори, буду рада, якщо ви завітаєте до мене на сторінку та ознайомитися з творчістю!)
Наталія Шепель, Дякую, мені дуже приємно) буду рада почути вашу думкупро свою творчість!
Я не автор, я читач, та також іноді залишаю коментарі з зауваженнями.
Та як показав досвід - це зайве.
Приклад: історичний роман, 8-ме сторіччя, Британський острів, люди їдять індичку. Зробила зауваження автору. Думаєте вона виправила цю помилку? Справи на 2 хвилини. Ні. І ось читають цю книжку інші люди, й бачать це, й думають, що так, індичка вже була в той час в Європі. Неосвідченість прогресує далі.....
Ель Грей, Але завжди є Але :-(
Ну коли я прийшла сюди то рада була любій критиці. Намагалася виправляти помилки і т.д. зараз в мене все дуже змінилося.
Наталія Шепель, Так склалося. )
Окей, критика. Наводжу приклади:
Перше: у вас у першій книзі певні події відбувалися протягом двох днів, а в другій як так вийшло, що герої впоралися за кілька годин?
Або: маєте дірку в сюжеті. Герой на початку був чорнявим, а тепер перетворився на блондина.
І друге: тю, нудне.
або ще: деякі речення варто скорочувати.
(приклади наведені від фонаря, не варто шукати збігів)
Що з цього критика? Думаю, очевидно.
То стосовно першого коментаря, з конкретикою - я завжди за)
А от те, що я навела у прикладі другим. Як я маю зрозуміти, що мені покращити, щоб стало не нудне? Діалоги? Описи? Що не так? Клоуна додати? Бо мені - не нудне, а цілком захопливе. І як зрозуміти, де саме ті речення, які треба скорочувати, адже мені особисто вони не видаються такими, бо ж я їх тому так і написала, бо мені - окей.
Тому вважаю, що якщо і йти зі своїми зауваженнями, то конкретно і по пунктах, а щось химерне і незрозуміле лишати при собі.
Немеш Іван, О так! Я вас чудово розумію)
Досі можу плакати від чогось несхвального. Проте все ж мене це лише підхльостує писати більше!
Ну і з часом шкура все ж наростає)))
Я підтримую конструктивну критику. Але все в толерантній формі, без принижень і образ. Критика не має бути плювком в душу. Ми всі помиляємось і це нормально. Але іноді буває критика зверхня, немов критик намагається вивищитися в такій формі. Тоді неприємно, навіть, якщо таке написано під чужим твором.
Ніка Цвітан, Звісно
На мою думку критика теж важлива складова творчої діяльності. І я ловила критику, а іноді і відвертий необґрунтованоий хейт. Головне не приймати близько до серця, але це звісно важко.
В мене теж був випадок, коли я пояснила такій же початківеці як і я, що текст чорновика вийшов слабкуватим, а потім припустила що то чорновик чорновика, ну щоб пом'якшити якось(ну розум же як на зло не завжди працює належним чином, я про свій:)). Коротше бан. Вияснилося що дівчина занадто буквально сприймає навіть жарт, тож після того я взагалі боюся будь кого критикувати якщо навіть сам текст цього вимагає...
Наталія Шепель, Так, і я теж одна з тих що краще промовчить. Дуже рідко можу натякнути про неідеальність тексту і то не під книгою, щоб не відігнати читача від автора, все-таки люди різні бувають. Хтось буде чіплятися до неправильно поставленої коми, а комусь по дві помилки ледь не в кожному слові по цімбалам, аби сюжет був цікавий))
Я тільки рада. Тому що іноді справді можна загубитися у своєму тексті. А такі уважні читачі дуже допомагають. Не бачу сенсу злитися на подібне.
Наталія Шепель, Ну так:)
Декілька років тому, коли я лише починав писати, я дуже важко сприймав критику. Навіть закривався в собою зі своєю любимою депресією.
Але тепер... Тепер я сприймаю її інакше. Навіть коментар з критикою для мене є важливим, бо я знаю що мої книги читають. А це головне для мене, щоб їх читали
Наталія Шепель, Так. Таких людей які читають та вказують на помилки потрібно триматись. Вони щось типу бетарідерів якій безплатно та без вмовляння роблять послугу щоб покращити текст та стиль написання.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати