"Панночка-відьма" скоро на папері!!!

Панночка-відьма - ознайомчий фрагмент буде викладено на букнеті

Скоро побачить світ українське фольклорне фентезі.

Відкрийте для себе чарівний світ Потойбіччя та фольклорної казки, зазирніть у магічні дзеркала, пройдіть стежинками зачарованих лісів...

— Запорожець я, звати Олексою, — похмуро буркнув козак.

Якби молодиця зрозуміла, що перед нею характерник, чарівник, якого відьмам з шляху не збити, то в хату б не кликала, та й взагалі не вийшла б на поріг... Від таких відьмам горе одне. Але звідки їй було про це дізнатися? І жінка сотникова двері відчинила, запрошуючи гостя дорогого. На столі горілки штоф опинився, порося молочне, галушки та вареники, домашня ковбаса, що соком спливала, сала шмат. Козак був радий, що вже поїв, — хто його знає, чим відьма нагодує, раптом під виглядом сала поганок підсуне, а замість горілки — багнюки знайближчого болота?

— Що ж ви, пане, стоїте на порозі? Сідайте, покуштуйте мого частування.

— Не голодний я, — коротко сказав Олекса, на лаву сів прямо, шапку в руках зім’яв, думаючи, чи не дарма погодився до хати зайти?

— Чоловік мій скоро буде, до кузні пішов, подивитися, як конячку його вдорогу приготували... чули, пане, горе у нас... — і відьма сльозу пустила.

Те, що не проста молодиця перед ним, ясно було по невеликих ріжках, що з віночка стирчали — звичайному людові це не видно, а от козаку-характернику одразу в очі впало. А ще на лобі був відбиток козлячого копита — горів як маків цвіт.

— І що за горе? — не знаючи, про що говорити, вирішив Олекса цю розмовупідтримати.

— Дочку нашу чорти забрали! — завила-застогнала раптом чортиця, але все одно гарна вона була, незважаючи на ніс почервонілий та роги свої козлячі. —Два тижні тому… а була ж дівка на виданні. Гарна як троянда… вихор увірвався, а в ньому пики поросячі, рога та копита… підхопили дівку, тільки її й бачили!..так наречений її казав!

І якесь горе у відьми було… надто сильне. Плакала так по-справжньому, ніби боялася, що й її чорти віднесуть... Невже не при справі? І доньку сотникову без її допомоги вкрали? Олекса виття її слухав, вдивлявся в очі... та не бачив він там обману. Якщо й не любила молодиця падчерку, то за таке вострог не посадиш. Але красти її вона точно не допомагала. Тут і пан сотник повернувся з кузні, тхнуло від нього залізною окалиною, перцівкою та тютюном. Присутності гостя з Хортиці навіть зрадів, все проякогось Богдана Ярко згадував та уламував горілки випити. Але Олекса відмовився, справу свою швидко виклав, у попутники напросився, та й кинувся геть, подумавши, що дарма він свою Лисавету одну ужидівки залишив. Що втече вона — про те не хвилювався, куди їй тікати? А ось у халепу якусь панночка могла влізти, їй на те розуму багато не треба, вже зрозумів козак, що за нею око потрібне. І чого він так хвилюється за неї? Сподобалася вона йому, чи що?..

І Олекса перехрестився, попросивши в Цариці небесній — мовляв, бережи мене від таких, як Лисавета, бо морока одна з такими кралями файними.

 

Сподобалося? Тоді запрошую до ознайомлення (тицяй). Скоро вже можна буде придбати паперову версію.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Рудишина
13.03.2025, 22:48:20

дякую тобі за фантастичну допомогу з ілюстраціями!

Інші блоги
Хамелеон — У ТопІ Букнету
Ааааа, ви це бачите?! Бо я досі сиджу, дивлюся на екран і не можу перестати усміхатися! І це все завдяки вам, мої любі читачі Хамелеона і не тільки❤️ Я хочу щиро подякувати кожному, хто підтримує мене та мою творчість.
Кілька фактів про новинку: завершена книга!
Любі, привіт! Хочу розповісти вам декілька фактів про свою новинку «На дні почуттів». ⭐ Це друга частина, початок історії молодої студентки Олександри можна прочитати в безкоштовній книзі «На глибині кохання». ⭐ На
А які ваші вподобання у квітах?
А які ваші вподобання у квітах? Бо деколи навіть найрозкішніший букет не замінить тих улюблених квітів, які існують суто для душі. Так і в нашій історії: Лео задаровує Ліві трояндами, а від вигляду білих еустом вона
Нова глава буде сьогодні!
Любі мої читачі, сьогодні вийде нова глава "Долі всупереч", десь після 19.00 Вас чекає приголомшливе відкриття таємниць та божественний гнів. Богиня Фрея постане в іншому вигляді, ви будете здивовані. Трішки пізніше
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше