Сміливість бути собою: 8 березня без стереотипів

Я рідко пишу на такі теми, але 8 березня — це не просто дата в календарі. Для мене воно про право бути собою, силу змінювати світ і сміливість іти вперед. Якщо вам більше до душі традиційні привітання — все ок, сміливо пропускайте цей блог. Але якщо хочете натхнення та мотивації — гайда читати!

Любі, неймовірні, незламні дівчата і жінки!

Тут не буде банальних привітань. За всіх не скажу, але мене особисто вони вже не чіпляють. Ну справді, скільки можна слухати про «жіночність, тендітність, берегинь»? Хочеться чогось мотиваційного, справжнього, а не стереотипного.

8 березня — це не про троянди та цукерки (хоча їх завжди приємно отримувати). Це про боротьбу, право голосу, про можливість бути собою без вибачень і компромісів.

Справжня жінка — це не тільки ніжність чи сила. Це їхнє поєднання. Це здатність бути сильною, коли треба, і ніжною, коли хочеться. Це право вибору — ким бути, куди йти, що створювати, як жити.

8 березня — це Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир, бо на жінок війна має особливий вплив і він може бути більш довгостроковим, ніж самі воєнні дії. Це жінки народжують у бомбосховищах, інколи без лікарської допомоги, ризикуючи власним здоров’ям та життям, не маючи можливості зробити вибір. Це жінки перебувають перед високою загрозою насильства у періоди окупації. Це жінки несуть повну відповідальність за життя та здоров’я власних дітей і забезпечують їх їжею та теплом навіть під обстрілами.

Цей світ намагався втиснути нас у рамки — але де ті рамки зараз? Ми керуємо бізнесами, створюємо мистецтво, винаходимо, боремося й перемагаємо. Ми можемо все, що колись вважалось "не нашими справами"!

Жінки не просто змінюють реальність — вони змінюють історію. І в буквальному сенсі теж. Я завжди захоплювалась історіями про сильних і незламних жінок. Про тих, хто кидає виклик обставинам, не боїться змін і вперто йде до своєї мети. І з часом зрозуміла: не лише читати, а й писати такі історії — це особливе відчуття.

У моїх книгах всі герої сильні. Вони проходять через випробування, стають кращими, ростуть і змінюються. Але особливе місце в них займають жінки. Це не просто персонажі, це приклади сили, рішучості й віри у себе. Адже в реальному житті саме жінки часто стикаються з найскладнішими бар'єрами, і здолати їх — це справжній подвиг.

Коли створюєш героїню, яка бореться, падає й піднімається, ти й сама стаєш трохи сильнішою. Вона перемагає страхи — а ти розумієш, що можеш зробити те саме.

Ми всі стикаємось із зовнішніми викликами, але найскладніші — це ті, що всередині нас. Сумніви, страх провалу, внутрішні обмеження… Але щоразу, коли я пишу або читаю про героїню, яка перемагає себе, я відчуваю: можливо все.

Тож бажаю вам сьогодні не «жіночності», а сміливості. Не «ніжності», а внутрішньої сили. Не «берегти вогнище», а запалювати його там, де самі захочете! Вірте у себе! Любіть і цінуйте себе! Підтримуйте одна одну!

І нехай кожен день у вашому житті буде не менше важливим, ніж цей!

З 8 березня, нас дівчата! Ми не чекаємо дозволу бути собою. Ми вже змінюємо світ — і зупинятися не збираємось!

P.S. В Україні немає слабкої статі. Є тільки незламні і сильні жінки та чоловіки!


AD_4nXd3FRBLUHGIZzEPPsYLwtwq911Mb8ARqo_H8IfggeeJ9U6tHaMVg2cYTcS-b9QVkoegGNYsZU8Ffwke5jc51_R61nXgASnpqChMa9xKD3nzBkEDK8BGLZKy8TITm0vcPvaz886pgA?key=C9n1jp6_CqpmiBgLa41IwLy1

Правильна листівка до 8 березня / Фото cherry (в мережі Х)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Рік на платформі
Рік тому, 15 січня 2025, я опублікував оповідання Морські Ігри, і з того моменту почався мій тутешній шлях в якості автора. Перші кілька місяців були відверто застійними та невдалими - я викладав старі або перекладені тексти,
Балада | Розділ 13. Полум’я над кригою не владне.
Це що, новий розділ?) Саме так! "Балада про сяйливу троянду та кригу" поповнилася 13-м розділом, "Полум’я над кригою не владне. Селест", в якому нарешті якісь натяки на хімію! Ви такого точно не очікували!
Вже і не чекала... [futureproof]
Вітаю, друзі! Сьогодні візуали давались особливо тяжко, вже думала не робитиму блог на новий розділ. Та все ж, щось таки вдалося) Не зовсім так, як хотілося, однак... Хтось замовляв костюм цукрового телепузика? Бо я, здається
15 версій однієї сцени. Чому я — кошмар для себе?
Іноді мені здається, що простіше виграти суд або скласти повноцінний план капіталізації бізнесу для клієнта, ніж написати одну главу так, як я це бачу в голові. Відкрию Вам трохи своєї "кухні". Ви бачите фінальний текст
Епілог. Подяка. Підтримка.
Всім доброго часу доби! ❤️❤️❤️ Моя книга «Двоє на перехресті світів» – завершена. Сьогодні опублікувала епілог. Цю історію я почала писати для участі у конкурсі «Зачаровані серця», коли лише був
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше