Спойлер.

ВОЛАЮ!

 

— Макс! Відчиняй, ти, с*ко! — гупаю у двері так, що аж стіни здригаються. — Я знаю, що ти там! І ти там не сам!!!

 

Кулаки вже болять, але мені плювати. Страшенно хочеться, щоб ці чортові двері просто зникли, і я побачила обличчя цих двох мерзотників.

 

— Дайте хоч речі забрати! — вже майже кричу, відчай змішується з люттю.

 

Збоку висовується голова якогось діда в розтягнутій майці:

 

— Чого горланите?! Людям спати не даєте!

 

— Йдіть ви звідси! — огризаюся, навіть не дивлячись на нього.

 

Я знову смикаю дверну ручку, але, звісно ж, марно. Замок змінено. От суки.

 

— Макс, ти совість зовсім просрав разом із своїми гантелями?! — знову гримаю кулаком по дверях. — Я цю квартиру оплачую, а ти там розклався з нею?!

 

За спиною починається спектакль: сусіди повисовувалися з дверей. Невеличка бабця в халаті з химерним квітковим візерунком спирається на косяк дверей:

 

— Боже, дитино, що тут таке?

 

— Та тут таке, що хоч у поліцію дзвони! — гаркаю, розвертаючись до неї.

 

— Якщо не заглохнете, я сама туди подзвоню! — оголошує вона і демонстративно притискає до грудей телефон.

 

— От і прекрасно! Подзвоніть! Бо мене додому не пускають! — фиркаю, різко змахуючи рукою.

 

Але раптом мене осіняє... Квартиру я не оплатила!

 

О, чорт.

 

 Запрошую до прочитання! Чуже сімейне життя воно таке, як сутінкі, в кущах) 

 

Ссиль клікабельна :)

https://booknet.ua/book/poverni-mene-b432846

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
«все (не) за планом 3» — епілог уже на Букнеті!
Привіт! Що ж, я дописала «Все (не) за планом». Епілог викладено, крапку поставлено, а я тихенько лежу під столом — щаслива людина з порожньою головою. Для тих, хто відклав покупку на «ще подумаю», сьогодні
Новинка: академка Залік із катастроф
Вітаю! Сьогодні починаю виклади навинку: гумористичну академку "Залік із катастроф" Бути дочкою ректора магічної академії — не завжди перевага. Особливо якщо ти вже третій рік навчаєшся там без жодної краплі
А дракониця не згодна...
Зачиняю вхідні двері й на мить завмираю, притиснувшись до них спиною. Прикриваю очі, і переді мною знову постає він… Ні! Жену від себе видіння. Зараз не час для слабкості… «Ти добре подумала?» — раптом подає
Як «випадковий» персонаж стає ключовою фігурою
Вітаю, мої любі читачі та слухачі! Нещодавно ми з вами вже говорили про те, чому великі історії варто читати з першої книги, а не з середини. Сьогодні хочу показати це на живому прикладі з циклу «Обрана» — на прикладі
А якщо темрява — це ще не найстрашніше, що існує?
Ми звикли боятися нічних лісів, демонів, проклять і тих, хто стукає у вікна після опівночі. Але що, коли за всім цим ховається щось набагато давніше? Те, чого боялися навіть боги. У «Чорнобозі і Бісиці» на героїв
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше