Книга-пісня. Дубль 12
Слава Україні!
Гарного часу доби всім, хто завітає на цей блог. Власне, я планувала його ще 24 лютого, але пішла в передплату з #гордощами, тому визначила, насамперед, для себе, що він буде недоречним.
А тепер, гадаю, цілком можу погомоніти з вами про речі, які потребують слів. Для початку хотіла б сказати, що писати буду про героя, за якого досі болить. Багато хто з вас, читачів, запитує, чи буду я писати про нього продовження і чому цей персонаж не виринає в інших моїх книгах, хоча я дуже люблю переплітати долі різних героїв з різних книг?
Але я просто не можу писати про нього, поки не закінчиться ця війна. Та й не хочу спекулювати на цій темі, бо мені обов'язково це припишуть. Часи зараз дивні. Занадто бентежні, аби відволікати читачів від важливої мети - допомагати нашим котикам ЗСУ.
Про одного такого я написала. Присвятила книгу про нього котику, який, на жаль, не передав свої гени, як просив синочків Таточко.
Таточко помер і не всі синочки вижили…
Тому писати про нього вдруге надскадно, але, на мою нескромну думку, про таке читати треба, бо про котиків починають забувати.
Я довго збиралася, щоб написати цей блог, а потім він вискочив з-під моїх пальців, як камінчик з вишні. Сподіваюся, що пісня, яку підібрала до цієї книги вам знайома, бо я фанатію від неї. А “Кремінь” увійшов до циклу дописів “Книга-пісня”
І хай згорить москва!
22 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПісня - точно в тему! В душу давно зайшла! Оселедець, Кремінь - це все Володя. і Яна його амазонка) Моє дике поле… на яку суне орда… я читала два чи три рази, плакала і очищала свою голову від полови суєти. На таких атлантах тримається небо, а світ, на жаль, втратив глузд і зіскочив з рейок. Тому, нехай згорить….!!!!
Olena Novashok, Інколи мені здається, що світ котиться в прірву, а потім п'ю ранкову каву і мене попускає
Мій брат та чоловік військові ... мені болить кожна втрата , я кожну історію пропускаю через себе тому іноді здається що без допомоги спеціаліста з глузду з'їду
Mika Grom, Зараз вже є групи самопідтримки, є групи з психологами. Знаю таку в Харкові (там певна в професійності команди), знаю, що є в інших містах. Потурбуйтесь про себе, будь ласка! Я не уявляю, як Ви це витримуєте....
Це єдина ваша книга, яку я не можу зважитися прочитати ще раз...пісня неймовірна. Дякую вам, що попри все продовжуєте тішити нас своєю творчістю.
Іра, От всі читачі кажуть, що не можуть її перечитувати і я їх розумію, бо навіть сама не можу відкрити, аби переглянути на вміст помилок. Відкриваю і одразу згортаю
Вітаю! Всі ваші книги по декілька разів. Я дуже спрагла до вашої творчості. Якщо не читаю вас, щось не вистачає.
Але Кремінь не можу читати ще раз. Дуже болить.(
Olena Yakovyuk, Бо такі книги важко перечитувати, але вони потрібні
От і я не можу перечитати цю книгу зараз......бо відкрита рана ще....спогади живіші живих....надіюсь прийде час і для неї для другого разу...
liliysjka, Та й нам не дають забути. Кожного дня сирена виє, кожного дня хлопців везуть на щиті
Найважче було читати останній абзац. Зрозуміла, що це кінець. Сподівалася лише,що Володя все ж потримає на руках Андрійка, обійме кохану. Але син виросте і житиме в Україні, а значить про нього і повинна бути книга. Слава Україні! Слава нашим Героям!
Віта Лісова, Коли закінчиться ця війна, тоді буде книга. Бо нині писати її я не годна
Хай вигорить до тла! А пам'ятати і не пробачати - обов'язок кожного, хай як іноді про це навколо забувається... Сумно.
Kate Mag, Чим довше триватиме ця війна, тим більше дехто буде шукати собі виправдання, чому забув і чому не допоміг
Пісня 100% потрапляння!!! ❤️❤️❤️
А Володя…… Не можу перечитати,бо для мене ця тема… серце в кров..!!! З мого двору синових друзів полягло 8 хлопців,які росли на моїх очах ..!!! А його побратимів… тих,що знаю,тих,кому передавала посилкою гострий перчик (бо смакував!)…. залишилося лише двоє…!!! Пишу і плачу,бо вже не почую :»Дякую,мамічка..!!!»……….
До тла!!! На порох!!!
Олена Гушпит, Ваш біль зрозуміє лише той, хто це пережив. Інші, на жаль, просто твердолобі та байдужі
Ярмак крутий! Про Володьку перечитувати не можу, одразу згадую всіх знайомих, що вибирались з Ірпеня та Бучі. Ще дуже болить(((
Натусік Гончаренко, І мені не підсовує. Усе ж просто, блокуєш і обираєш той контент, який тобі підходить. І нікого не тригерить, що за останній рік українці дали заробити рашці 85 мільйонів на перегляді їхнього контенту
Болить за кожного найкращого, якого вже нема, якого вже не буде… Як болить тим жінкам і матерям, знають тільки вони. Для нас вони навічно герої. Дякуємо, що є така пані автор, яка історію про них увіковічнить словом, яке ми читаємо. Поки не перечитую книгу, бо мені тяжко, за три роки від нервів і так маю проблеми із здоровʼям. Але таку книгу і про такого героя мають читати і чоловіки. Не знаю, який там відсоток чоловічою читацької аудиторії, але прохання до жінок, дайте почитати цю книгу синам, чоловікам. Слава нашим героям, ну і нехай вже та москва горить і в бункері московському теж все нехай всі здохнуть
Таісія, Війна триває і триватиме далі, а ми, всі ті, хто в тилу, мусимо допомагати, аби вона таки закінчилася
Це пісня передає все, що ми можемо та маємо сказати нашим захисникам. Одним словом ДЯКУЄМО!!!♡♡♡ БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ та УКРАЇНУ!!!♡♡♡
На болотах хай ВСЕ згорить та подохне:((
Любов Трохимчук, Прекрасні слова! Слава Україні!
Хай згорить до тла!!! Книжка дуже важлива, що б нагадати про всіх кого, на жаль, забрала ця війна!
Lyudmyla Kovdrysh, Дякую! Багато читачів бояться її читати, і я їх розумію
Кремінь 100 відсотків, аж мурахи по шкірі. Дякую ♥️♥️♥️
Вікторія Нагаївська, Мені також ця пісня передає суть книги
І книга, і пісня ❤️❤️❤️
Послухала і плачу.
24 лютого загинули двоє синових друзів, 23 та 20 років, завтра прощання.
Нехай палає з усіма болотами дотла!!!
Світлана Харитонова, Слава Героям! Які ж молоді...
❤️❤️❤️
Nata M, Дякую❤️❤️❤️
Пісня в саме яблучко! Потужно, емоційно, на розрив! Пісня повністю відповідає Володі.
Наталя, Дякую. Дуже хотілося втрапити з піснею, бо це ж Володя❤️
Важко чекати чоловіка з війни(((( всі хлопці, які боронять наш сон достойні нашої поваги і згадки про них. Хай згорить вщент, до тла!!!
Svetlana Mischenko, Достойні, хто б що не казав
Раніше тричі читала,плакала,аж запухала, зараз читати не можу,так болить.забагато втрат.Але добре знаю,що пізніше прочитаю знов.
Светлана Шевчук, Я навіть не беруся перечитувати, щоб помилки повибирати... Ця книга і ці персонажі на паузі доти, поки триватиме війна
Книга дуже хороша ,а кінець дуже болючий.Нехай згорить до тла ,зате ,що стільки доль українських людей занапастили.
Оксана Кіс, Занадто багато занапастили, і кінця цьому не видно
Пісня, як і твір, як і Ггерой, прямісінько в серце!
Читаю ваш блог та й плачу... бо так душа болить...
Нехай горить, палає
Valentina, Так от і я два тижні збиралася з духом, щоб цей блог написати
Скільки ж гарних синочків не передадуть вже своїх генів...
Ольга Кучеренко, Так багато, що страшно
Ця книга дуже цікава. Дякую
Марія Тарасюк, На здоров'я ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати